#тияк. Ми не супергерої. Як навчитися допомагати без шкоди для себе

Світ сповнений запитів про допомогу. Рідні, друзі, колеги, навіть незнайомці — всі чогось потребують. Часом ми намагаємося відгукуватися на кожне прохання, бо хочемо бути хорошими, потрібними, корисними. Але де межа між щирим бажанням допомогти та виснаженням, що розмиває наші особисті кордони?

Чому ми намагаємося допомагати всім?

Часто причина — у вихованні чи суспільних очікуваннях. Нам із дитинства кажуть: «Допомагай іншим», «Будь хорошою людиною», «Не будь байдужим». Але ніхто не пояснює, що допомога не має бути ціною власного благополуччя.

Бажання допомагати може бути також способом отримати визнання чи відчути себе потрібним. Однак постійне орієнтування на чужі потреби призводить до перевантаження, хронічної втоми та навіть емоційного вигорання.