“Ти заїжджаєш, навіть в той Часів Яр, все розбомблено, нічого від тої місцевості, яка була раніше, не лишилося. Це теж так, заїжджали у Донецьку область, Бахмутський напрямок, і ніякої довіри навіть до цивільної людини не було. Я інколи так виходила, в місто випускали, виходила і думала, що може десь якась машина приїхати з ворогом в машині і все. Там далі деяких наших хлопців з підрозділу в полон брали”.

Черкащанка Анастасія Бобкова — лейтенантка прикордонних військ України. Вона проходила службу у складі бойового підрозділу прикордонників на Лиманському, Куп’янському, Вовчанському та Бахмутському напрямках. За військову службу отримала медаль, що підтверджує її відзнаку та професіоналізм. Її досвід служби на таких складних ділянках, як Бахмутський напрямок, свідчить про мужність та відданість справі захисту України. Її розповіді про реалії війни, зокрема про знищені міста, як Часів Яр, та небезпеку, що чатує на кожному кроці, передають глибоке розуміння того, що переживають українські захисники. Незважаючи на складні обставини, Анастасія Бобкова продовжувала виконувати свої обов’язки, демонструючи стійкість духу. Її служба — це приклад самовідданості для багатьох. Жінка в армії — це вже не новина, але історії таких військових, як Анастасія, показують, що гендерні стереотипи у військовій сфері давно відійшли у минуле. Її досвід у прикордонних військах на різних напрямках, від Лиманського до Вовчанського, є цінним внеском у безпеку держави. Ця історія розкриває багато аспектів військової служби, зокрема, скільки важить тактичний рюкзак військової, чи носять захисниці жіночий однострій та, чи є відмінності в проходженні військової служби залежно від гендеру. Про це — у розмові з Анастасією дивіться та читайте. Її історія надихає і демонструє, що жінки-військові є невід’ємною частиною українського війська, виконуючи завдання нарівні з чоловіками.