Благодатненська ОТГ
Підтримка родин військових: піклування про ментальне здоров’я
👉 «Ти маєш триматись»
👉 «Ти маєш бути сильною / сильним»
👉 «Ти маєш думати про хороше»
👉 «Ти маєш стати для нього / неї підтримкою»
Дружини чи чоловіки військовослужбовців/-виць, а також близькі родичі часто чують ці слова. Вони можуть бути ознакою турботи, але зазвичай не сприймаються як підтримка. Адже родини військових тримаються та тримають, навіть коли втомилися бути сильними. Цей стан складно пояснити тим, хто не має подібного досвіду. Складно пояснити, «чого напружена», «чого складно радіти»… І коло довіри може ставати все меншим. Але є люди, яким можна довіряти, на яких можна спиратись. Важливо розуміти, що підтримка для близьких військовослужбовців – це не просто слова, а необхідність. Щоденний тягар, з яким стикаються родини військових, потребує значно більшого, ніж заклики до стійкості. Необхідна реальна допомога, розуміння та можливість поділитися своїми почуттями. Почуття втоми, розгубленості, тривоги – це нормальні реакції на надзвичайні обставини. Ігнорування цих почуттів, заміна їх фразами на кшталт «тримайся» не тільки не допомагає, але й може погіршити психологічний стан. По-перше, важливо дозволити собі відчувати. Не варто пригнічувати емоції, намагатися виглядати сильним, коли відчуваєш себе слабким. Дозвольте собі плакати, сумувати, злитися – це частина процесу переживання. По-друге, зверніться по допомогу. Існує багато організацій та фахівців, які надають психологічну підтримку родинам військовослужбовців. Не соромтеся звертатися до них за допомогою. По-третє, знайдіть людей, яким можна довіряти. Поділіться своїми почуттями з тими, хто може зрозуміти та підтримати. Це можуть бути друзі, родичі, або учасники груп підтримки. Пам’ятайте, що ви не самотні. Багато людей стикаються з подібними викликами. Об’єднання, підтримка та взаємодопомога – це те, що допоможе вам пройти через цей важкий період. Не бійтеся показувати свої слабкості. Адже саме визнання цих слабкостей робить вас сильнішими. Відкритість та чесність перед собою та іншими – це перший крок до одужання. Не дозволяйте собі замкнутися у собі. Спілкуйтеся, діліться, знаходьте підтримку. Запам’ятайте, турбота про власне психічне здоров’я – це не ознака слабкості, а прояв сили. Це можливість подбати про себе, щоб мати змогу підтримувати своїх близьких. Тільки турбуючись про себе, ви зможете надати необхідну підтримку тим, хто цього потребує. Не забувайте про важливість піклування про себе, адже від вашого психологічного стану залежить і стан ваших близьких. Тож, будь ласка, дозвольте собі прийняти підтримку. З повагою та вдячністю за вашу службу — служіння! Поки ви стоїте за спиною того чи тієї, хто служить, хтось має стати за вашою спиною.
ℹ️ Публікація підготовлена в межах впровадження Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?», ініційованої першою леді Олена Зеленська.
#тияк


