Новобасанська ОТГ
ТКАЧЕНКО ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ (21.03.1978 – 30.08.2024) Сьогодні на Алеї Па…
🕯️ ТКАЧЕНКО ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ
(21.03.1978 – 30.08.2024)
Сьогодні на Алеї Пам’яті в селі Вороньки відкрили світлину загиблому воїнові — Олександру Ткаченку…
Це вже п’ятий портрет на Алеї. І боляче усвідомлювати, що не останній.
Олександр Ткаченко народився в Новій Басані. Здобув юридичну освіту, працював у правоохоронних органах, згодом — у столиці. Після одруження оселився у Вороньках, де разом із дружиною виховував двох дітей.
Його знали як порядну, працьовиту, щиру людину.
У липні 2024 року став на захист України в лавах Збройних сил України 🇺🇦. Служив у складі 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади.
Виконуючи бойове завдання на Донеччині, поблизу Новогродівки, отримав смертельне поранення.
💔 30 серпня 2024 року його серце зупинилося…
💛💙Сьогодні лунав Гімн України —і його гуртом співали всі: і дорослі, і діти…
Право підняти Державний Прапор України надали синові Героя — Максиму🇺🇦
У цій миті було все: біль, гордість і безмежна любов.
До громади звернувся староста Сергій Шутий:
«Сьогодні ми вшановуємо пам’ять нашого Героя Олександра. Його жертва — це основа нашої свободи. Ми маємо бути гідними його подвигу щодня.
А вам, рідні, хочу сказати: ви не наодинці. Ім’я вашого Захисника назавжди вписане в історію нашої громади та України».
Заступник голови Новобасанської громади Валерій Мозговий наголосив:
«На жаль, ми все частіше збираємося з болю. Війна триває вже роками, і ми не маємо права мати ілюзій щодо ворога. Але на заваді цьому злу стоять наші воїни. Вони віддали життя за свободу, і наш обов’язок — пам’ятати їх і бути гідними. Бо за свободу завжди потрібно боротися».
🙏 Священнослужителі Православної Церкви України звершили молитву та освятили портрет.
Отець Мирослав звернувся до присутніх:
«Олександр жив і працював поруч із нами, піклувався про родину, ростив дітей… Ми до останнього вірили, що станеться диво, коли він зник безвісти. Але він віддав своє життя за нас, щоб ми жили під мирним небом. Його подвиг житиме вічно».
🌹 До портрета поклали квіти — як символ вдячності, шани й невимовного болю…
Поруч — мама, дружина, син, донька, рідні… Їхній біль — безмежний…
Сьогодні Олександр — у Небесному війську. Серед тих, хто віддав життя за нашу свободу.
Пам’ятаймо!
Шануймо!
Не забуваймо ціну миру!
Вічна слава Герою… 🕯️
Слава Україні! 🇺🇦


