✨«ТОЙ, ЩО НІС ЛЮДЯМ СВІТЛО НАДІЇ»…

Сьогодні у Голинському чоловічому монастирі Благовіщення Пресвятої Богородиці ПЦУ, в особливий відпустовий день, який віряни щорічно відзначають у суботу перед Різдвом Пресвятої Богородиці, відбулися урочистості, присвячені 100-річчю від дня народження Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Володимира (Василя Романюка) – «Той, що ніс людям світло надії». Ця подія стала знаковою для всієї Калуської громади, наповненою щирою молитвою, глибокими роздумами та мистецькою програмою, що плекає духовність, любов до Бога та України.

🙌🏻

На терени Калущини завітали шановані гості: Архиєреї Православної Церкви України – Митрополит Івано-Франківсько-Галицький Іоасаф (Васильків) та Митрополит Галицький Андрій (Абрамчук). Вони очолили Архиєрейську Літургію, що проходила в одному з храмів монастиря – Храмі праведного Ноя в Ковчезі. 🙏 Архиєреї також відправили Літію за блаженної пам’яті Патріархом Володимиром (Романюком). Разом ми вшанували пам’ять цієї визначної постаті, яка уособлювала незламність українського духу, глибоку любов до рідної землі та непохитну віру, здатну долати найтяжчі випробування.

🇺🇦 Духівник, дисидент, патріот і справжній борець за свободу – Патріарх Володимир усе своє життя ніс українцям світло надії, правди та віри. У молитві за Україну, віряни зверталися до Господа, прохаючи миру та спокою для душі блаженної пам’яті Патріарха Володимира (Романюка).

✨ Патріарх Володимир, уродженець Гуцульщини, пройшов тернистий шлях боротьби. Ще юнаком був заарештований радянською владою за участь в ОУН, пережив роки ув’язнення у тюрмах і концтаборах ГУЛАГу, тричі засуджений за політичними статтями. Але ці страждання не зламали його духу. Він став священником, активно відстоював українську мову, традиції та віру, був одним із тих, хто боровся за незалежність церкви і держави. У 1993 році його обрали Патріархом Київським і всієї Руси-України.

18 липня 1995 року, під час його похорону у Києві біля Софії Київської, відбулися трагічні події: силовики жорстоко розігнали вірян і духовенство, які прагнули поховати Патріарха у храмі. Цей день увійшов в історію як символ боротьби за церковну незалежність. Попри опір, Патріарха Володимира – Василя Романюка – було поховано під стінами Софії Київської.

🔹 Спогадами про нього поділилися Митрополит Галицький Андрій Абрамчук та Митрополит на спокої, єпископ, настоятель Голинського монастиря Благовіщення Пресвятої Богородиці Данило Ковальчук. Вони свого часу очолювали хіротонію висвячення Василя Романюка у сан Єпископа з титулом єпископа Ужгородського і Виноградівського. Сьогоднішня програма стала яскравим свідченням глибокої пошани до його величі. Актори Народного театру «Легенда» ПК «Юність» під керівництвом режисерки Лесі Піцик представили документальну композицію «Духовний світоч», яка провела нас життєвим шляхом Патріарха Володимира.

Окрім цього, свої талановиті виступи подарували:

✨ Архієрейський хор «Еміс» з Івано-Франківська (керівник Вероніка Сурак), який свого часу виступав у Свято-Успенському храмі Києво-Печерської Лаври;

✨ Народний ансамбль пісні і танцю «Прикарпаття» ПК «Юність» (керівник Марія Челядин);

✨ Церковний хор Монастиря Благовіщення Пресвятої Богородиці (регент Оксана Гук);

✨ Ансамбль православних священників «Євлогія»;

✨ Вокальне тріо ПК «Мінерал» у складі Оксани Герус, Лесі Ланик та Наталії Щербій;

✨ Народний вокальний ансамбль «Бойківчанка» ПК «Мінерал» (керівник Оксана Герус);

✨ Народний хор «Гроно» НД с. Тужилів (керівник Марія Цвіточок);

✨ Хор вчителів Калуської дитячої музичної школи «Домінус».

У своїх виступах вони через слово і пісню нагадали про найважливіше – берегти віру, традиції та любов до України, за які так самовіддано боровся і які відстоював Патріарх Володимир. Цей день став нагадуванням усім нам: навіть у найтемніші часи завжди існує світло, що веде вперед. Для Патріарха Володимира цим світлом була віра в Бога та Україну. Для нас сьогодні – це наша спільна молитва, єдність і боротьба за Перемогу.

🩵💛 Дякую всім, хто долучився до організації цього знакового заходу, мистецьким колективам – за їхні щирі виступи, духовенству – за мудре слово, а нашим Захисникам – за можливість жити у вільній Україні!