Степан Хмара: Цитати та Спадщина Невтомного Борця за Незалежність України

Про Степана Хмару, цю незламну постать української історії, найкраще можна сказати словами великого Івана Франка: «Вічний революціонер, дух, що тіло рве до бою». Саме таким він був – справжнім патріотом, який до останніх днів свого життя активно боровся за долю України, невтомно відстоюючи її незалежність та свободу.

Свій шлях боротьби Степан Хмара, лікар-стоматолог родом зі Львівщини, розпочав ще наприкінці 1960-х років. Його громадянська позиція була непохитною. Він активно поширював самвидав, зокрема, український переклад твору Андрія Сахарова «Роздуми про мир, інтелектуальну свободу і прогрес». Після арешту та заслання легендарного В’ячеслава Чорновола, Степан Хмара перейняв естафету боротьби за українське слово. Разом із Олесем Шевченком він редагував самвидавчий журнал «Український вісник», де друкувалися твори видатних українських митців та дисидентів, таких як Василь Симоненко, Василь Стус, Іван Світличний, Іван Дзюба. Ця діяльність була надзвичайно небезпечною в умовах радянського режиму.

За свою активну громадянську позицію та боротьбу проти тоталітарної системи, у 1980 році Степан Хмара був засуджений за «антирадянську агітацію і пропаганду». Вирок був суворим: 7 років ув’язнення у виправно-трудовій колонії суворого режиму та 5 років заслання. Але навіть ці роки не зламали його духу.

Після здобуття Україною незалежності, Степан Хмара продовжив свою діяльність на політичній арені. Він тричі обирався народним депутатом Верховної Ради України. Його внесок у формування незалежної держави є неоціненним. Він був одним із ключових авторів Декларації про державний суверенітет України, а також сприяв ухваленню важливих законів, спрямованих на декомунізацію: законів про конфіскацію майна Комуністичної партії, про департизацію державних установ та правоохоронних органів. У жовтні 1990 року він продемонстрував свою незламність та солідарність із молоддю, першим із народних депутатів підтримавши Студентську революцію на граніті та беручи участь у двотижневому голодуванні разом зі студентами.

12 жовтня Степану Хмарі виповнилося б 88 років. Його життєвий шлях обірвався 21 лютого 2024 року. Однак, його думки, його боротьба та його спадщина продовжують жити. Ми пам’ятаємо його як невтомного борця за вільну і незалежну Україну, як людину, чиї слова та вчинки надихають нові покоління патріотів. Наша карусель нагадує про найважливіші думки цієї видатної особистості.