Чого не скажеш про очільника Кремля. Президент США запропонував російському лідеру обмінятися фільмами, що пропагують «традиційні цінності», переконуючи у внеску Росії у становлення США, адже день незалежності Америки припадає на 4 липня. Помічник очільника Кремля також уточнив, що російський лідер сказав американському, що від своїх цілей у війні проти України Росія не відмовиться. А вже за кілька годин після їхньої телефонної розмови розпочався наймасованіший російський обстріл Києва. На ранок п’ятниці, 4 липня, українську столицю затягнуло їдким чорним димом, було пошкоджено понад 20 локацій із загиблими та пораненими.

Цей інцидент з обстрілом Києва підкреслив зростаюче занепокоєння щодо впливу міжнародних переговорів на безпекову ситуацію в Україні. Фактично, кожен діалог з російським лідером, що не призводив до рішучих дій проти агресії, лише заохочував подальші напади. Проте, важливою подією стало й те, що 4 липня президент США провів переговори з Володимиром Зеленським. Український президент назвав цю розмову «найкращою за весь час», повідомивши, що обговорювалися можливості щодо систем протиповітряної оборони на тлі масованих російських повітряних атак, і є домовленості про відповідну зустріч команд двох країн. Президент США своєю чергою охарактеризував дзвінок «дуже хорошим» і «стратегічним», підкресливши, що Україна дуже потребує систем Patriot для захисту від російських ударів. Однак, парадокс полягає в тому, що беззахисність України перед російськими ударами є наслідком наказу тієї ж американської адміністрації заморозити військову допомогу Україні за кілька днів до вже шостої розмови з російським президентом.

За ці трохи більше ніж п’ять місяців свого другого президентського терміну політика США щодо України демонструє дивний баланс: було зроблено чотири головні кроки назустріч Росії, і жодного в інтересах України. Що це за кроки? Ця детальна аналітика висвітлить ключові аспекти цих подій, показуючи, як змінилася політика США та як це впливає на військову допомогу Україні.

Дзвінки лідеру Росії: міжнародної ізоляції більше немає

У п’ятницю, 4 липня, на день незалежності США, численні американські та європейські аналітичні видання написали, що найбільший російський обстріл Києва — ворог застосував 550 засобів повітряного нападу — стався одразу після шостої телефонної розмови президента США з російським лідером. Європейські експерти вкотре констатували, що очільник Кремля сприйняв черговий дзвінок як зелене світло на продовження звірячих ударів по Україні. Американські аналітики нагадують, що своїми розмовами з російським лідером, американський президент не лише зруйнував міжнародну ізоляцію Росії, а й дав зелене світло іншим західним лідерам робити те саме, що може мати негативний вплив на спільні зусилля Заходу. Ця політика США ставить під питання ефективність дипломатичних важелів.

У статті «Ключові союзники України переключають увагу на інші пріоритети» одне з провідних видань звертає увагу на перший за три роки телефонний дзвінок президента Франції до російського лідера. Так, розмова стосувалася переважно Ірану. Проте джерела видання кажуть, що мета цього дзвінка — «продемонструвати, що американський президент не є єдиним співрозмовником очільника Кремля серед західних держав на тлі зростання небезпеки щодо ядерної програми Тегерана». Канцлер Німеччини відкинув можливість контактів із російським лідером після розмови президента Франції з очільником Кремля. Навряд чи й прем’єр Британії говоритиме з ним. Це свідчить про розбіжності в європейській політиці щодо Росії.

Однак, за інформацією одного з європейських видань, перший від часів президентства Ніколя Саркозі 2008 року державний візит президента Франції до Великої Британії цього тижня може продемонструвати тріщини щодо спроб європейських лідерів з «коаліції охочих» (назва формату з’явилася на тлі розмов щодо можливості направлення до Україні європейського контингенту, якщо б американському президенту вдалося домовитися з російським лідером про безумовне припинення вогню — Ред.) утримати адміністрацію США в переговорному процесі щодо України, вже не кажучи про подальшу американську військову допомогу. Зокрема, за інформацією видання, офіційний Париж роздратований підходом кабінета прем’єр-міністра Британії, який у безпековому плані занадто покладається на американську парасольку, особливо в умовах торговельної війни між США та Європою, що триває. Це ускладнює спільну західну політику щодо України.

Блокування допомоги: друга зупинка постачань зброї

Раніше вже повідомлялося, що про друге за майже пів року блокування поставок американської зброї Україні стало відомо 1 липня з американських ЗМІ. Проте, якщо на початку березня адміністрація США вперше зупинила надання озброєння, щоб Київ погодився на переговори з росіянами, то зараз Пентагон це пояснює критично низькими запасами зброї на власних складах. Американські посадовці заявили, що поставки не відновляться, доки триватиме оцінка відповідних запасів у самих США, в той час як ЗМІ, експерти та європейські лідери б’ють на сполох. Ця зупинка військової допомоги Україні створює серйозні виклики для обороноздатності країни.

Одне з впливових міжнародних видань попереджає, що зупинка поставок американської зброї, яка включає системи ППО, такі як Patriot, і ракети-перехоплювачі до них, може мати фатальні наслідки для України. І попри те, що Європа, за даними Кільського інституту в Німеччині, надає допомоги Україні більше, ніж США, щодо більшості критичних видів зброї американська допомога є незамінною. Це, наприклад, стосується ракет-перехоплювачів до систем Patriot, антидронових боєприпасів, артилерійських установок HIMARS і ракети ATACMS до них, а також американської розвідки. Таким чином, політика США має вирішальне значення для підтримки України.

За інформацією джерел одного з провідних інформаційних агентств, під час телефонної розмови з українським президентом, американський лідер сказав, що перевірить, які саме поставки зброї були призупинені, запевнивши, що хоче допомогти з ППО для України. На додачу, він також поговорив телефоном із канцлером Німеччини. Як відомо, ФРН веде переговори зі США щодо закупівель американського озброєння, щоб потім передати його Україні. Ця співпраця є ключовою для посилення оборони України.

Проте від п’ятниці, 4 липня, ми не почули жодних сигналів із Вашингтона щодо хоча б часткового розблокування військової допомоги Києву, чи згоди адміністрації США на продаж відповідної зброї. Тим часом, полковник у відставці Корпусу морської піхоти США, старший радник Департаменту оборони та безпеки Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) Марк Кансіан попереджає, що продовження блокування американської військової допомоги позначиться на спроможностях української оборони на фронті вже за два — чотири місяці. Така політика США викликає занепокоєння.

Саботаж санкцій: немає бажання збільшувати тиск на Росію

У суботу, 5 липня, американський президент вчергове натякнув журналістам на борту Air Force One на можливе запровадження санкцій проти Росії, бо «дуже незадоволений» останньою телефонною розмовою з російським лідером, який просто хоче «продовжувати вбивати людей».

«Ми багато говоримо про санкції. Він (російський лідер — Ред.) розуміє, що вони можуть бути запроваджені», — додав президент США.

Водночас, дії адміністрації США говорять самі за себе. Минулого тижня Білий дім не лише призупинив надання Україні зброї, порушивши відповідні американські закони, ухвалені Конгресом (і законодавці досі нічого не зробили, щоб оскаржити це рішення адміністрації США), а й послабив деякі антиросійські санкції. Це суттєво впливає на загальну політику США щодо агресії.

По-перше, США зняли санкції, які забороняли російському «Росатому» добудувати АЕС «Пакш-2» в Угорщині.

По-друге, для добудови цієї АЕС до 19 грудня 2025 року США дозволили проводити необхідні операції п’яти російським банкам.

По-третє, як зазначає одне з відомих американських видань, за більш ніж п’ять місяців при владі адміністрація США не запровадила жодних нових санкцій, які блокують можливості обходу Росією вже наявних обмежень. У той час як попередня адміністрація запроваджувала по 170 нових санкцій на місяць проти організацій, пов’язаних з Росією, які стосувалися виробництва нафти, зброї, і закупівель технологій. Це зміщення у санкційній політиці викликає серйозні питання щодо підтримки України.

Відірвати від Китаю: курс США на зближення з Росією

Після того, як 1 липня стало відомо про другу зупинку постачань американської зброї Україні, посадовці США почали це також аргументувати зміщенням уваги США на Індо-Тихоокеанський регіон. Відповідальним за зупинку поставок зброї Києву американські ЗМІ назвали Елбріджа Колбі — заступника очільника Пентагону з питань політики.

Раніше вже зазначалося, що він ніколи не вирізнявся приязним ставленням до України та європейського континенту. Колбі постійно наголошував, що пріоритетом США має бути Китай, навіть якщо доведеться зменшити американську присутність в Європі. Щодо надання Україні військової допомоги він наполягав, що це має бути лише застаріле озброєння, бо новітні системи будуть ключовими в потенційному конфлікті з Пекіном. А під час слухань у Сенаті перед своїм призначенням у березні цього року Колбі відмовився назвати Росію відповідальною за вторгнення в Україну. Ця зміна фокусу у політиці США має далекосяжні наслідки для допомоги Україні.

Вже протягом тривалого часу ті в команді президента США, хто відстоюють політику більшого фокусу на Китаї, також наголошують, що треба відірвати Росію від КНР. Експерти ж додають, що цей курс вже відбувається, хоч і помилково, за рахунок інтересів України. Проте, саме в інтересах США не дати Києву програти в цій війні, бо це лише посилить Росію та Китай. Останній, за інформацією одного з азійських видань, вже відкрито каже, що програш Росії в Україні не вигідний Пекіну. Зокрема, про це міністр закордонних справ КНР сказав очільниці дипломатії ЄС під час особистої зустрічі минулого тижня. Така політика США створює нові глобальні ризики.

До того ж, у нещодавньому інтерв’ю генсек НАТО заявив, що Китай може попросити Росію атакувати Альянс, щоб розпорошити увагу й ресурси Заходу, передовсім США, й самому напасти на Тайвань. У такому разі можна з легкістю передбачити, що сили союзників атакуватимуть такі ж російські БПЛА «Герань» із китайськими компонентами всередині, які атакували Київ у ніч проти п’ятниці, 4 липня. Все це підкреслює складність геополітичної ситуації та необхідність чіткої політики США щодо України.