У сучасному світі розгортається масштабна технологічна війна між США та Китаєм, яка визначає майбутнє цифрової безпеки та глобальних міжнародних відносин. Це протистояння охоплює ключові сфери, від соціальних мереж до телекомунікаційних мереж та виробництва дронів, що має прямий вплив на конфіденційність даних мільйонів користувачів та національну безпеку різних країн. Головна мета Сполучених Штатів — обмежити вплив китайських технологічних гігантів, які, на їхню думку, можуть використовувати дані американських громадян для шпигунства або впливу на громадську думку. Ця стратегія поширюється і на союзників, включаючи Україну, де також відчувається тиск щодо зменшення залежності від китайських технологічних рішень.

Одним з найяскравіших прикладів цієї технологічної війни є ситуація навколо популярної платформи TikTok. У США тривають активні переговори щодо її продажу американським інвесторам. Посадовці висловлюють серйозне занепокоєння, що китайська компанія ByteDance, яка володіє TikTok, може поставити під загрозу особисті дані користувачів із США. Конгрес навіть ухвалив закон, що зобов’язує ByteDance продати платформу компанії, розташованій за межами Китаю, до початку 2025 року, інакше додаток буде заборонено в країні. Попри тимчасові відкладення заборони, зокрема за часів колишнього президента США, ByteDance наразі планує створити для американських користувачів окремий додаток з власними алгоритмами та системами даних. Очікується, що цей новий додаток, призначений виключно для клієнтів у США, працюватиме незалежно. Важливим залишається питання доступу до унікальних алгоритмів TikTok, що базуються на складних моделях машинного навчання. Ці алгоритми враховують сотні факторів, включаючи геолокацію, тип пристрою, категорії контенту, хештеги та навіть поведінкові патерни, що робить їх надзвичайно цінним активом та причиною побоювань щодо можливого використання для впливу на громадську думку.

Окрім TikTok, одним із найбільш резонансних напрямків протистояння США та Китаю стала боротьба з телекомунікаційними компаніями Huawei та ZTE, що випускають смартфони та обладнання для мобільних операторів. У 2019 році Huawei було внесено до “чорного списку” через підозри у шпигунстві, що заборонило компанії використовувати американські технології. Згодом, у 2022 році, продаж телекомунікаційного обладнання Huawei та ZTE був повністю заборонений у США. Вашингтон стверджує, що обладнання цих компаній може містити “чорні ходи”, що дозволяють уряду Китаю отримувати дані американців, посилаючись на тісні зв’язки компаній з китайською владою та законодавство Китаю, яке зобов’язує компанії співпрацювати зі спецслужбами. Водночас, існують припущення, що ці заборони також мотивовані економічними інтересами, оскільки Huawei пропонувала дешевше обладнання, створюючи конкуренцію для американських та європейських виробників.

Інша показова історія стосується платформи електронної комерції Temu, що належить китайській компанії PDD Holdings. Як і в попередніх випадках, занепокоєння у США викликає широкий доступ компанії до даних користувачів – від геолокації та електронної пошти до біометричних даних. Крім того, Temu використовувала правило “de minimis”, яке дозволяло імпортувати товари вартістю до 800 доларів без мит та з мінімальними перевірками. Це давало китайським товарам значну конкурентну перевагу, дозволяючи пропонувати надзвичайно низькі ціни, що підривало позиції американських компаній. Хоча цю лазівку згодом закрили, додавши додаткові мита, цей випадок підкреслює багатогранність технологічної та економічної війни між двома наддержавами.

Нарешті, у фокусі уваги США опинився китайський лідер з виробництва дронів – компанія DJI, відома своїми безпілотниками Mavic, що широко використовуються, зокрема, і в Україні. Дрони DJI популярні в США серед поліції, рятувальних служб, у сільському господарстві завдяки їхній доступній ціні та відносній якості. Однак уряд США висловлює підозри, що дані з цих дронів можуть передаватися до Китаю, створюючи загрозу для критичної інфраструктури. Наразі в США активно розглядають способи зупинити експансію китайських дронів, включно із законом, що вимагає аудит безпеки DJI до кінця 2025 року, та законопроєктом “Drones for America Act”, який передбачає поступову заборону китайських дронів до 2028 року та надання грантів для американських виробників.

США активно намагаються обмежити поширення китайських технологій не лише на своїй території, а й серед країн-партнерів. Цей тиск здійснюється як через погрози, так і через стимули. У 2020 році Вашингтон попереджав, що країни, які використовують обладнання Huawei, можуть втратити доступ до обміну розвідувальними даними в рамках альянсу “П’ять очей”. Водночас було запущено ініціативу “Clean Network”, спрямовану на виключення китайських технологій (Huawei, ZTE, TikTok, WeChat) з телекомунікаційних мереж та додатків у країнах-партнерах. Понад 60 країн, включаючи членів НАТО, формально приєдналися до цієї ініціативи, хоча її реалізація відбувається по-різному. Це стосується і України: США неодноразово закликали Київ зменшити залежність від обладнання Huawei. Хоча Україна не ввела повної заборони, українські оператори почали співпрацювати з іншими постачальниками для модернізації мереж. Цей процес поступово, але невідворотно веде до формування двох глобальних технологічних блоків – на базі американських та китайських сервісів. Ймовірно, наступний етап цього протистояння розгорнеться навколо поширення різних версій штучного інтелекту, що підкреслює зростаючу важливість кібербезпеки в сучасному світі.