Попри заяви про повагу та тісну співпрацю, президент США Дональд Трамп та прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер розійшлися в думках щодо ефективних методів тиску на Росію у контексті війни з Україною. Хоча обидва політики висловили бажання припинити вогонь, їхні підходи до впливу на Володимира Путіна, який посилив атаки на українські території, суттєво відрізняються. Це питання залишається ключовим у міжнародній політиці, адже від нього залежить подальша ескалація або деескалація конфлікту.

Про це пише Politico, аналізуючи розбіжності між лідерами.

Різні стратегії тиску на Росію

Під час спільної пресконференції Дональд Трамп висловив розчарування діями Путіна, однак уникнув конкретних відповідей щодо подальших кроків. Він зазначив: «Він [Путін — ред.] дійсно мене підвів», після чого перейшов до теми врегулювання інших конфліктів, намагаючись продемонструвати свою здатність до дипломатії. Цей підхід свідчить про його загальну стратегію, яка може не враховувати специфіку російської агресії проти України.

Кір Стармер, зі свого боку, підкреслив, що саме Трамп «очолив шлях» у пошуках шляхів до завершення війни. Однак, Стармер був значно рішучішим у своїй позиції, наголошуючи на необхідності посилення економічного тиску на Москву. Він прямо вказав на те, що Путін активізував свої атаки на Україну саме після їхньої минулої зустрічі. «Останніми днями Путін показав своє справжнє обличчя, здійснивши найбільшу атаку від початку вторгнення, з ще більшим кровопролиттям, ще більшою кількістю невинних жертв та безпрецедентними порушеннями повітряного простору НАТО. Це не дії того, хто хоче миру», — заявив Стармер, підкреслюючи небезпеку російської агресії.

Геополітична відстань проти прямої загрози

Відповідаючи на твердження Трампа про географічну віддаленість США та Великої Британії від зони бойових дій, Стармер навів конкретні приклади прямої загрози. Він зазначив, що Росія здійснила обстріли Британської ради в Києві та посольства Європейського Союзу, а також допустила вторгнення дронів у повітряний простір країн НАТО. Ці події демонструють, що війна в Україні має далекосяжні наслідки, які виходять за межі її кордонів. За словами Стармера, останні цілі Путіна свідчать про нову «безрозсудність», що вимагає більш жорсткої міжнародної відповіді. «Ми повинні чинити додатковий тиск на Путіна. Тільки тоді, коли президент [Трамп — ред.] чинив тиск на Путіна, він виявляв будь-яке бажання рухатися», — підкреслив Стармер, закликаючи до посилення санкцій.

На запитання про готовність запровадити додаткові санкції проти Росії, Трамп запропонував, щоб Європа спочатку припинила закупівлі російської нафти. «Якщо ціна на нафту знизиться, Путін відмовиться. У нього не буде вибору. Я готовий робити інші речі, але не тоді, коли люди, за яких я борюся, купують нафту у Росії», — заявив Трамп, що вказує на його пріоритетність економічних аспектів. Нагадаємо, раніше Трамп висловлював думку, що війна в Україні, яка «забрала мільйони душ», могла перерости у Третю світову війну, пов’язуючи причини вторгнення з відсутністю поваги Кремля до попередньої американської адміністрації. Ця позиція демонструє його бачення подій, яке відрізняється від поточної оцінки ситуації.