Україна знову переживає гіркі хвилини скорботи, проводжаючи в останню путь своїх вірних синів, які віддали життя за її свободу. Кожне таке прощання – це не просто момент невимовного болю, а глибоке вшанування пам’яті Героя, чий подвиг навіки вкарбується у серця українців. Сьогодні траурна колона з нашим мужнім захисником, Героєм із села Ямельниця, Володимиром МАРКІВИМ, вирушила зі Стрия. Його шлях до рідної землі був сповнений мовчазної шани та безмежної вдячності від усіх, хто усвідомлює ціну миру та незалежності.
Мешканці Стрийщини, незважаючи на біль у серці, вийшли на вулиці, щоб віддати останню шану своєму земляку. Вони стояли вздовж доріг з українськими прапорами та квітами, створюючи живий коридор шани. Це був прояв глибокої поваги до воїна, який без вагань став на захист Батьківщини. Ця траурна хода стала ще одним свідченням єдності та незламності українського народу перед лицем ворога. Кожен, хто стояв у цьому скорботному мовчанні, відчував спільну втрату, але й безмежну гордість за подвиг Володимира.
Особливо зворушливим був проїзд колони через місто Сколе. Маршрут, яким прямувала колона з боку МНД «Бескид», пролягав вулицею Д. Галицького, потім – через центральний майдан Незалежності. Далі шлях пролягав вулицею Героя України Олега Ушневича та завершувався на вулиці Стрийській. На кожному з цих відрізків сотні сколян вийшли, щоб зустріти та провести свого Героя, вшанувати його пам’ять. Їхні обличчя відображали невимовний сум, але й непохитну віру у світле майбутнє України, за яке Володимир МАРКІВ пожертвував найдорожчим. Це колективне прощання з Героєм демонструвало силу духу та незламність української нації.
Подвиг Володимира Марківа з Ямельниці є яскравим прикладом самовідданості та жертовності. Він відгукнувся на поклик своєї країни, усвідомлюючи всі небезпеки, але керуючись високими ідеалами справедливості та свободи. Його ім’я, як і імена тисяч інших українських захисників, навіки вписано золотими літерами в історію нашої держави. Пам’ять про таких Героїв, як Володимир Марків, є священною і повинна жити у серцях кожного українця. Вона нагадує нам про ціну, яку платить наш народ за свою незалежність, і про важливість нашої спільної боротьби.
Вшанування пам’яті Героїв – це наш незмінний обов’язок перед тими, хто щодня ризикує своїм життям заради нашого завтра. Це не просто прощання з відважним воїном, а й глибоке визнання внеску всіх, хто бореться і гине за вільну Україну. Нехай світла пам’ять про Володимира Марківа, відважного сина української землі, буде вічною. Його подвиг назавжди залишиться прикладом мужності та надихатиме нас на подальшу боротьбу за мир та процвітання. Вічна пам’ять та слава Герою України!