🖤 Третього березня 1998 року Охтирщина та все місто сколихнула сумна звістка: трагічно загинув Рапій Роман Костянтинович, видатний діяч та Почесний громадянин.

Ця сумна подія залишила невимовний слід в історії міста. Роман Костянтинович був не просто керівником Охтирського нафтогазодобувного управління Сумської області, а й Народним депутатом України 1-го скликання, державним діячем, Людиною з великої літери, чия діяльність залишила помітний слід у розвитку регіону.

Народився Роман Рапій 7 вересня 1936 року у Моршині, Стрийського району Львівської області. Свій трудовий шлях він розпочав як помічник бурильника, працюючи в нафтовій промисловості Харківщини та Полтавщини. Його професійне становлення відбувалося в складних умовах, але наполегливість та прагнення до нових знань допомогли йому досягти значних успіхів.

З 1963 року життя Романа Рапія нерозривно пов’язане з Охтиркою, яка стала для нього другою домівкою. Саме тут розкрився його організаторський талант та лідерські якості. Призначення молодого фахівця Р.К. Рапія на чолі колективу охтирських бурильників стало поворотним моментом в історії підприємства. Під його керівництвом Охтирське управління бурових робіт вийшло на передові позиції, демонструючи значне зростання виробничих показників.

Роман Костянтинович завжди прагнув до вдосконалення, пошуку нових, прогресивних рішень. Його вміння знаходити підхід до людей, працювати з колективом, було відзначено багатьма. У вересні 1979 року він був призначений начальником Охтирського нафтогазовидобувного управління, а згодом став генеральним директором “Охтирканафтогаз”. На цій посаді він реалізував багато важливих проєктів, які сприяли розвитку міста та покращенню життя його мешканців.

Роман Костянтинович залишив після себе велику спадщину добрих справ, які відчутні й сьогодні. Завдяки коштам НГВУ утримувались два відомчих дитячих садочки, стоматологічна лікарня, була сформована футбольна команда “Нафтовик”, збудований та запущений в дію спортивно-готельний комплекс. Окрім того, було створено унікальний екзотаріум, єдиний в Україні, проводилась реконструкція Покровського кафедрального собору, будувалися дороги, зростали новобудови, навіть цілі житлові квартали.

За його керівництва значного розвитку набула газифікація міста та району. Реконструювалися школи (зокрема, було зроблено значний внесок у ремонт приміщення та покрівлі міської ЗОШ № 5), дошкільні установи, надавалася матеріальна допомога дітям-сиротам, розпочато будівництво центральної районної лікарні. Всі ці зміни стали можливими завдяки підтримці та фінансуванню НГВУ.

Роман Костянтинович був активним громадським діячем, членом парткому нафтовиків, членом республіканського комітету профспілок працівників нафто-газової промисловості, членом виконкому Охтирської міської Ради народних депутатів, а також Народним депутатом України, обраним 18 березня 1990 року. Його діяльність на цих посадах була спрямована на захист інтересів громади та покращення умов життя людей.

На жаль, життя цієї чудової людини трагічно обірвалося 3 березня 1998 року в результаті автомобільної катастрофи. В той сонячний день місто втратило свого видатного сина, чия пам’ять залишиться в серцях охтирчан назавжди. Ранковий шлях Романа Костянтиновича цього дня, як завжди, пролягав вулицями Охтирки до рідного нафтогазовидобувного управління, яке було для нього не просто місцем роботи, а другою домівкою. Цей маршрут, його останні кроки на цій землі, назавжди закарбувалися в пам’яті тих, хто його знав.

Пам’ять про Романа Костянтиновича Рапія живе. Його ім’я увічнено в пам’ятниках, книгах, назві вулиці, школі №5, а також в меморіальній дошці на підприємстві, якому він віддав 19 років свого життя. Він залишив по собі не тільки професійні досягнення, але й теплі спогади в серцях людей.

В автокатастрофі, що забрала життя Романа Костянтиновича, загинули також заступник начальника Охтирського нафтогазодобувного управління Сумської області Віктор Іванович Штагер, військком Купач Василь Пилипович та водій Анатолій Миколайович Базалій. Їх пам’ять також буде збережена.

Пам’ятаємо!