У Хмільнику вшанували пам’ять жертв нацизму: зустріч поколінь та історична пам’ять

Третьої неділі серпня, 17 серпня, Хмільник став місцем глибокої шани та пам’яті. На Меморіалі скорботи зібралися нащадки невинно знищених хмільничан часів Другої світової війни, а також учасники клубів, заснованих Вінницьким товариством єврейської мови та культури. Ця пам’ятна зустріч, що відбулася в єдиному в Україні Меморіальному парку жертвам нацизму, стала символом нерозривного зв’язку минулого із сьогоденням.

Церемонію відкрила голова Хмільницької єврейської громади Марія Колтанюк, яка зворушила присутніх піснею про дітей, загиблих у концтаборі Майданек. На мітингу-реквіємі прозвучали слова шани як загиблим у ті страшні часи, так і сучасним воїнам Збройних сил України. Порівняння минулого з сьогоденням зробили заступники міського голови Миколи Юрчишина – Сергій Редчик, Андрій Сташко, помічник-консультант Народного депутата України Петра Юрчишина – Андрій Барабан, та голова земляцтва хмільничан у Вінниці Василь Федоришин. Також на заході були присутні секретар міської ради Павло Крепкий та керуюча справами РВА Олена Грицишина.

Особливе значення мало виступ архівістки, дослідниці та заступниці директора Державного архіву Вінницької області, заслуженого працівника культури України Фаїни Аврамівни Винокурової. На основі історичних матеріалів та власних досліджень вона докладно розповіла про трагічні події 1941-1944 років у Хмільнику, надавши присутнім глибоке розуміння тих далеких подій.

Цінним подарунком для громади стали книги колишнього в’язня Шаргородського гетто Бориса Забарко. У своїх спогадах він зберіг свідчення подій Другої світової війни у Хмільнику, наголошуючи на важливості передачі пам’яті про минуле наступним поколінням. Це, за його словами, є нашим головним обов’язком.

Виступ відомої хмільничанки, знавчині єврейських хмільницьких родів Едуарди Аронівни Давидзон, змусив замислитись як над минулим, так і над сьогоденням. Вона запросила присутніх вшанувати хвилиною мовчання усіх загиблих понад 80 років тому, а також сучасних воїнів, які віддали життя за майбутнє України. Едуарда Аронівна також поділилася зворушливою історією врятованої Рози Соколівської (уродженки Хмільника) Марією Ціхановською (1908 р.) з села Дубова. Зінаїда Іщук, донька Марії Ціхановської, розповіла про переховування Рози в їхньому домі, навіть під час присутності німецької кухні та проживання поруч поліцайки.

Згадували тих, хто рятуючи євреїв, жертвував власним життям. На мітинг-пам’яті були присутні онуки праведників світу, родини Рибаків. Поминальну молитву Кадиш за невинно убієнних євреїв фашистами у хмільницькому лісі, а також за загиблих воїнів та мирних жителів України прочитав син головного рабина Вінниці Шауль Горовіц.

За єврейською традицією, учасники заходу поклали квіти та каміння біля могил, висловлюючи шану жертвам нацизму. Гості з Вінниці та Києва також відвідали Центр активності громадян Будинку культури, де були представлені фільми-спогади про розстріли євреїв у Хмільнику. Стрічка «Нехай розкажуть сосни» викликала сильні емоції, а фільми спогадів, надані керівником науково-дослідницької команди Ольгою Кульбабичною з Асоціації Яхад-ІнУнум (Yahad-In Unum) з Франції, та стрічка про Голокост у Хмільнику з серії Фаїни Винокурової «Пам’ять жива», стали важливим нагадуванням.

Катерина Пастушенко представила відеоролик «Некрополі восьми поховань Хмільника», що готується на обласний конкурс краєзнавчого відео. Знімки Анатолія Венрука доповнили репортаж, закарбовуючи моменти пам’яті.