🕯 Третя річниця загибелі Героя Андрія Миколайовича Волкова

21 вересня 2022 року, поблизу населеного пункту Новоселівка, Краматорського району Донецької області, під час виконання бойового завдання загинув наш земляк — Андрій Волков. Він був стрільцем-санітаром 1-го аеромобільно-десантного відділення 2 аеромобільно-десантного взводу 2 аеромобільно-десантної роти військової частини А4165. Сьогодні минає три роки від дня, коли Андрій Миколайович віддав своє життя за незалежність України. Йому було лише 34 роки, але його подвиг назавжди залишиться в наших серцях.

Андрій Миколайович народився 28 вересня 1987 року в селі Дивізія. Тут він закінчив школу, одружився і створив свою родину. У нього народилися двоє синів — Владислав та Давид. Андрій був не лише люблячим сином і найкращим братом, але й відданим чоловіком і турботливим батьком, який завжди ставив свою сім’ю на перше місце.

Як справжній патріот своєї Батьківщини, Андрій Миколайович ніколи не залишався осторонь подій, що відбувалися в громаді. Він активно долучався до життя громади, а його внесок був не лише моральним, але й матеріальним. Наприклад, під час облаштування території парку, він виготовив за власний кошт та власними руками бруківку, якою вимостили територію, прилеглу до місцевого Будинку культури. Це був лише один із багатьох прикладів його небайдужості та бажання зробити свій внесок у розвиток рідного краю.

З перших днів повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Андрій Миколайович без вагань став до лав захисників своєї країни. Він розумів, що його обов’язок — захищати мир та спокій співгромадян, навіть ціною власного життя. Його рішення було свідомим і сповненим глибокого патріотизму.

За виявлену мужність і відвагу під час виконання військового обов’язку, Андрій Миколайович був посмертно нагороджений Орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Ця висока нагорода була вручена відповідно до Указу Президента України, №550 від 01.09.2023 року, за особисту мужність та відвагу, проявлені під час захисту суверенітету та територіальної цілісності України. На жаль, орден було вручено матері загиблого Героя — Волковій Олені Федорівні. Це була почесна, але водночас надзвичайно болюча мить для всієї громади, адже за кожним подвигом стоїть материнське серце, сповнене безмежної любові та неймовірної сили.

💔 Жодна нагорода не зможе замінити втрату рідної людини. Але вона є символом вдячності та визнання подвигу. Ми ніколи не забудемо героїчний вчинок Андрія Миколайовича Волкова. Його ім’я назавжди вписане в історію нашої громади, у серця його рідних та всіх, хто його знав і цінував.

🕯 Ця річниця — не просто дата в календарі. Це нагадування про біль втрати, про гордість за його подвиг і про безмежну вдячність за його жертву. Ми пам’ятаємо Андрія Волкова як справжнього Героя, який віддав найцінніше за мирне майбутнє.
🙏 Вічна памʼять. Герої не вмирають — вони живуть у нашій пам’яті.