Сьогодні, 8 липня 2025 року, український народ вшановує третю річницю трагічної загибелі відважного земляка, мужнього захисника України – СОЛТАНА АРТЕМА ІВАНОВИЧА. Його ім’я навічно вкарбоване у літопис героїчної боротьби за суверенітет та незалежність нашої Батьківщини. Артем Солтан віддав найцінніше – своє життя – заради мирного неба над головою кожного українця, заради майбутнього вільної та сильної держави. Його жертовний подвиг є вічним прикладом любові до України та її народу. Це нагадування про ціну свободи, яку ми сьогодні маємо.

Світла пам’ять про його подвиг живе у серцях жителів Врадіївської громади та всієї України. Керівництво Врадіївської громади, спільно з працівниками селищної ради, провели урочисту церемонію вшанування полеглого воїна. Захід розпочався з хвилини мовчання – символу глибокої пошани до всіх, хто поклав своє життя за свободу України. Після цього до стели, що увічнює подвиги українських героїв, були покладені квіти, як знак незгасної вдячності та шани. Ця традиція допомагає нам не забувати тих, хто відстоював нашу землю.

Ця подія є важливим нагадуванням про те, що свобода не дається легко. Вона виборюється ціною надзвичайних зусиль та жертовності. Кожен з нас повинен пам’ятати про самовідданість та героїзм, проявлені нашими військовими. Ми схиляємо голови в глибокій пошані перед кожним, хто віддав своє життя за нашу можливість жити у вільній країні. Їхня відвага та непохитна віра в Україну є прикладом для майбутніх поколінь. Збереження пам’яті про таких захисників є нашим священним обов’язком, що передається від покоління до покоління.

Ми не в змозі повернути до життя полеглих оборонців, але наш обов’язок – зберегти і передати спадок про них нащадкам. Це не лише данина минулому, а й фундамент для майбутнього, на якому ми будуємо сильну, незалежну та процвітаючу Україну. Подвиги таких відважних воїнів, як Артем Солтан, надихають нас на подальшу боротьбу та щоденну працю задля Перемоги. Це нагадування про те, що кожен крок до вільного майбутнього вимірюється кров’ю та відвагою найкращих синів і доньок нашої землі, і їхня самопожертва не буде забута.

Нехай світла та вічна пам’ять про Героя живе вічно у наших серцях. Ми висловлюємо низький уклін рідним та близьким воїна, розділяючи їхній біль та гордість за його жертовний подвиг. Їхня стійкість та віра є опорою для всієї громади. Ми єдині у вшануванні тих, хто боровся за Україну, і продовжуватимемо їхню справу.

« повернутися