🕯Третя річниця загибелі Олександра Березовського: Пам’ятаємо…

🇺🇦Березовський Олександр Володимирович
04.12.1977 – 12.10.2022

Сьогодні ми вшановуємо третю річницю від дня загибелі солдата Олександра Володимировича Березовського, мужнього захисника України. Йому було 44 роки, коли він віддав своє життя за свободу нашої Батьківщини. Олександр служив стрільцем-снайпером у 3-му механізованому батальйоні військової частини Збройних Сил України. Більше року він вважався зниклим безвісти, але його вірність військовій присязі та неймовірна стійкість і мужність у бою стали прикладом для багатьох. Героїчно загинув 12 жовтня 2022 року, виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Опитне на Донеччині. Його ім’я навічно вписане в історію боротьби за незалежність України.

Народився Олександр 4 грудня 1977 року в місті Сміла. Тут пройшли його дитячі та юнацькі роки. Він навчався у ЗОШ №11, а потім здобув фах слюсаря-інструментальника у професійно-технічному училищі №14. Після строкової служби в армії, Олександр розпочав трудовий шлях за спеціальністю на Смілянському машинобудівному заводі. Деякий час працював будівельником у Києві, а з 2008 року його професійний шлях був пов’язаний з ТОВ “Агро-Рось”.

Проте, коли над Україною нависла смертельна загроза, Олександр Березовський, не вагаючись, прийняв рішення стати на захист рідної землі. Він змінив мирну працю на військову службу, демонструючи патріотизм та відданість своїй країні. Його рішення стало свідченням глибокої любові до Батьківщини.

Світлий, добрий, щирий, самовідданий – таким назавжди залишиться Олександр у серцях своїх рідних та близьких. Це була людина, на яку завжди можна було покластися, справжній герой, який пожертвував найціннішим заради майбутнього України. Його спогади надихають нас на боротьбу та зміцнюють дух.

Особливо зворушливим нагадуванням про його світлу душу та любов до рідної землі став дитячий вірш, написаний ним ще у 7 класі. Цей вірш, яким поділилася мати захисника, розкриває глибину його почуттів до України. У цих рядках звучить щирість і глибока любов, що супроводжували його все життя. Вірш став пророчим, адже він відображає його готовність битися і, якщо знадобиться, загинути за те, для чого жив.

Безстрашно битимусь,

Безтрепетно загину

За те, для чого жив.

Я б, тепер хотів

У мале човенце сісти

І далеко на схід сонця

Золотим шляхом поплисти.

Його слова, сповнені глибокого патріотизму, стали пророчими. Ми пам’ятаємо його мужність, пишаємося його подвигом і бажаємо світлої та вічної пам’яті нашому Герою.

У Олександра залишились найрідніші: мама, дружина та діти, які глибоко сумують за ним. Його пам’ять живе в їхніх серцях та в серцях усіх, хто цінує свободу і мир.

🕯Олександр Березовський був похований з усіма військовими почестями на Алеї Слави Загреблянського кладовища. Це місце стало символом його незламності та жертовності.

🇺🇦За виняткову мужність, проявлену під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, а також за самовіддане виконання військового обов’язку, Президент України посмертно нагородив Олександра Березовського орденом “За мужність” ІІІ ступеня. Ця висока нагорода – лише мала частина того, що він заслужив своєю відданістю Батьківщині.

#ПолегліГероїСміли