Сьогодні ми вшановуємо третю річницю трагічної загибелі нашого відважного Захисника України, Петра Олександровича Сульжика. Цей день назавжди закарбувався у серцях усіх, хто знав і пам’ятає цього Героя, чиє життя обірвалося надто рано, але було віддане найвищій справі – захисту рідної землі.

Петро Сульжик народився 2 червня 1974 року у мальовничому селі Великі Селища, що назавжди стало його малою батьківщиною. Свій життєвий шлях він розпочав у Великоселищанській восьмирічній школі. У 1989 році Петро здобув професійну освіту, успішно закінчивши Березнівський лісний технікум за спеціальністю «Лісове господарство». Його життя було сповнене глибокого сенсу та відданості. У 1999 році він створив міцну сім’ю, ставши люблячим чоловіком та турботливим батьком для трьох дітей. Його родина була для нього опорою та джерелом натхнення, а він сам був прикладом справжнього глави сім’ї.

Старший солдат, стрілець-помічник гранатометника 7 парашутно-десантної роти 3 парашутно-десантного батальйону військової частини А 1126, Петро Сульжик був мобілізований до лав Збройних Сил України 18 травня 2022 року. З перших днів служби він демонстрував неабияку мужність та самовідданість, виконуючи найскладніші бойові завдання. 27 червня 2022 року сім’я Петра отримала жахливу звістку про його зникнення безвісти. Це стало початком довгого та болісного шляху пошуків та очікувань. У вересні 2022 року тіло воїна було знайдено, і 27 жовтня того ж року його поховали як невідомого солдата Збройних Сил України. Однак, рідні та близькі не втрачали надії на ідентифікацію. Завдяки кропіткій роботі пошукових груп та ДНК-експертизам, у травні 2023 року тіло невідомого солдата ЗСУ, похованого у місті Дніпро, було офіційно ідентифіковано як Сульжика Петра Олександровича.

Наш захисник України, Петро Сульжик, загинув 25 червня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Мазанівка, Донецької області. Він отримав поранення, несумісні з життям, внаслідок вибухової травми, віддавши своє життя за свободу та незалежність Батьківщини. Його подвиг є яскравим свідченням незламності духу українського народу.

За виявлені особисту мужність і героїзм, відданість державному суверенітету та територіальній цілісності України, Сульжика Петра Олександровича було нагороджено орденом «За мужність III ступеня» (посмертно) згідно з Указом Президента України. Крім того, рішенням Соснівської селищної ради від 24 листопада 2023 року №680 Петру Сульжику було присвоєно почесне звання «Почесний громадянин Соснівської селищної територіальної громади» (посмертно). Ці нагороди є визнанням його великого внеску у захист нашої країни та вшануванням його пам’яті.

Три роки… Цей час здається водночас нестерпно довгим і надзвичайно коротким. Ніби лише вчора ми могли почути його голос, побачити щиру усмішку, відчути тепло його присутності. І водночас, ці три роки болю, смутку та втрати тягнуться нескінченною вічністю. Герой Петро Сульжик пішов від нас, виконуючи свій найвищий обов’язок – захищати Україну від ворога.

Він не шукав слави, не ховався за гучними словами. Він просто встав і пішов туди, де панував страх, де кожен день міг стати останнім. Але він йшов з непохитною вірою в перемогу, з безмежною любов’ю до землі, яку тримав у своїх долонях, як найдорожчий скарб. Сьогодні ми відчуваємо не лише глибокий смуток, а й безмежну вдячність. Вдячність за його мужність, за його людяність, за його самопожертву. За те, що він був у нашому житті, і за те, ким він став – справжнім Героєм для кожного з нас. Пам’ять про Петра Сульжика житиме вічно у серцях українців.

Слава Україні!

Слава її Героям!