Пам’ятаємо Героя: Володимир Руденко – символ незламності та мужності. Ця історія присвячена життю та подвигу відданого захисника України, який віддав своє життя за незалежність та свободу Батьківщини. Володимир Руденко народився 24 березня 1972 року. Його шлях розпочався у Мирополі, де він навчався у Миропільській школі № 1 з 1979 по 1989 рік, закладаючи основи свого майбутнього. Після закінчення школи, Володимир обрав практичний шлях, здобувши професію тракториста у Житомирському професійно-технічному училищі. Цей вибір свідчив про його працьовитість та готовність докладати зусиль.

Вже у молодому віці Володимир Руденко вирішив присвятити себе службі державі. З 1990 по 1992 рік він проходив строкову службу у лавах армії, де виявив свою відданість та дисципліну. Згодом його військовий шлях продовжився у легендарній 95-й окремій десантно-штурмовій бригаді, з якою він підписав контракт. У складі цієї елітної бригади Володимир брав участь у важливій миротворчій місії в Нагірному Карабасі, демонструючи свою мужність та професіоналізм на міжнародній арені. Ще з юних років Володимир Руденко був вірний військовій справі, завжди готовий відчайдушно протистояти ворогові. Він сміливо рвався до бою і постійно підтримував високий бойовий дух своїх побратимів, ставши для них справжнім прикладом.

Поза військовою службою, Володимир Руденко був людиною праці. Він ніколи не сидів без діла, працюючи на різних підприємствах, що свідчить про його широкі здібності та наполегливість. Його трудовий шлях включав роботу на Полонському фарфоровому заводі, Миропільській паперовій фабриці, у колективному селянському господарстві. Навіть деякий час він працював на підприємстві у Чехії, що підкреслює його готовність до нових викликів. У особистому житті Володимир Руденко був люблячим батьком трьох дітей, які були його гордістю та опорою.

Коли у березні 2022 року Володимиру виповнилося 50 років, Україна зіткнулася з повномасштабною агресією. Незважаючи на вік, вже у квітні він без вагань добровільно пішов захищати Батьківщину, вступивши до лав Збройних Сил України. Цей вчинок є яскравим свідченням його патріотизму та відданості. Бойові завдання Володимир Руденко виконував у складі кулеметного взводу легендарної 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Завдяки своїм лідерським якостям та відвазі, він був призначений командиром відділення, де його досвід та рішучість стали безцінними для підрозділу.

Командир військової частини, де служив Володимир Руденко, дав про нього високу оцінку: «В бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість та мужність, героїчно загинув у н.п. Мазанівка Донецької області… За час служби зарекомендував себе лише з позитивного боку. Функціональні обов’язки виконував відмінно, користувався авторитетом у колег та підлеглих. Мав добрий рівень мотивації до військової служби та професійного самовдосконалення. Намагався підтримувати високий моральний дух у підрозділі. Проникався проблемами оточуючих. З розумінням ставився до питань, що виникали та враховував їх». Ці слова свідчать про його виняткові особисті та професійні якості.

Наш Герой, Володимир Руденко, був похований на центральному кладовищі Мирополя, де тепер кожен може вшанувати його пам’ять. Його подвиг не залишився непоміченим. Указом Президента України № 218/2023 від 13 квітня «Про відзначення державними нагородами України», за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку сержанта Руденка Володимира Миколайовича посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Це найвища державна нагорода, що підкреслює його виняткову відвагу та самопожертву. На знак вічної пам’яті про Героя, який навчався у закладі, на стіні Миропільського ліцею урочисто відкрито меморіальну дошку, щоб майбутні покоління пам’ятали про його подвиг та внесок у захист рідної землі. Пам’ять про Володимира Руденка житиме вічно у серцях українців.

« повернутися