Ідея відродження водно-болотних угідь, натхненна українським досвідом, набуває обертів у країнах східного флангу НАТО. Це ініціатива, що поєднує оборонні потреби та екологічні пріоритети. У лютому 2022 року, під час російського вторгнення, український консультант з оборони Олександр Дмитрієв успішно застосував тактику підриву дамби на річці Ірпінь. Це призвело до відновлення заболоченої заплави, що зупинило просування російських військ. Цей випадок, коли танки загрузли у багні, широко висвітлювався у світових ЗМІ, і, як зазначив Дмитрієв, «в принципі, це зупинило російський наступ з півночі».

Відновлення боліт розглядається не лише як природний оборонний бар’єр, але й як потужний інструмент у боротьбі зі зміною клімату. Торфові болота є ефективними природними сховищами CO2, що поглинають вуглекислий газ. Осушення боліт, проведене в ЄС для сільського господарства, не тільки звільняє землю, але й спричиняє значні викиди парникових газів. Торф, що накопичується в болотах, може утримувати вдвічі більше вуглецю, ніж ліси. За даними ЄС, у 2022 році осушені торфовища викинули 124 мільйони тонн парникових газів, що майже дорівнює щорічним викидам Нідерландів.

Згідно з новим Законом ЄС про відновлення природи, до 2030 року планується відновити 30% деградованих торфовищ, а до 2050 року – 50%. Країни-члени до вересня 2026 року мають представити свої плани. Для східного флангу НАТО відновлення боліт обіцяє бути відносно простим та економічно вигідним заходом для досягнення одночасних оборонних та екологічних цілей.

Значна частина торфовищ ЄС розташована вздовж кордону з Росією та Білоруссю, простягаючись від Фінляндії до Польщі. Заболочена місцевість суттєво ускладнює рух військової техніки. Історичні приклади, від германських племен до радянсько-фінської війни, підтверджують ефективність боліт як природних перешкод. Фахівці вважають, що «стратегічне зволоження осушених торфовищ» може стати новим оборонним підходом для ЄС та НАТО.

Польща в рамках проєкту “Східний щит” вартістю понад 2,3 мільярда євро планує відновлювати торфовища та займатися залісненням прикордонних територій. Міністерства оборони та навколишнього середовища Польщі активно обговорюють це питання, а еколог Віктор Котовський підкреслює, що це сприятиме відновленню природи і захисту клімату. Державний секретар Міністерства оборони Польщі Цезарій Томчик зазначив: “Природа — наш союзник, і ми хочемо її використовувати”.

У Фінляндії також вивчається можливість відновлення торфовищ для зміцнення східного кордону. Депутатка Паулі Аалто-Сеталя наголошує на історичному використанні природи для оборони. Фінські міністерства оборони та навколишнього середовища планують запустити пілотний проєкт уже цієї осені.

Країни Балтії поки що менш активні. У Литві питання відновлення обговорюється, тоді як Естонія та Латвія враховують природні перешкоди, але без масштабних планів. Вчені відзначають потенціал, адже 10% території Балтії – це торфовища, і їх відновлення часто є відносно простим. Франциска Таннебергер з німецького Центру болотяних угідь зазначає, що військове застосування може прискорити процес відновлення, який зазвичай триває 5-10 років.

Існують і певні перешкоди. В Естонії проект призупинили через побоювання повеней. Екологи вважають, що основна загроза полягає в сільському господарстві, тоді як початкові проекти у Фінляндії та Польщі зосереджені на державних землях.

У Німеччині, де більшість торфовищ осушена, ставлення до цієї ідеї обережне. Хоча водно-болотяні угіддя можуть обмежувати рух військ НАТО, стратегічне заболочування залишається перевіреною тактикою. Важливо зазначити, що “болота для безпеки” не замінюють традиційну оборону, адже вони не ефективні проти дронів чи ракет. Досвід України також показав, що раптові затоплення мають економічні та екологічні наслідки. Проте, уряди ЄС можуть планувати відновлення торфовищ, враховуючи потреби природи, фермерів та армій.

“Відновлення боліт уздовж східного кордону ЄС може стати ефективним поєднанням оборонної стратегії та боротьби зі зміною клімату, а досвід України демонструє його реальну ефективність”, – підкреслює Politico.

Російська загроза для Європи

Військові експерти та політики неодноразово попереджали про наміри РФ щодо дестабілізації Європи. Існують прогнози про можливий масштабний військовий конфлікт до 2030 року через російську агресію.

У Франції, наприклад, пропонують збільшити оборонні витрати для підготовки до потенційної війни.

Вас також можуть зацікавити новини: