Гренландський кит, представник арктичної фауни, не тільки вважається ссавцем з найдовшою тривалістю життя, але й вражає своїми розмірами – його вага може бути порівнянна з вагою автобуса. Ці унікальні тварини, що майже все своє життя проводять в суворих арктичних водах, є об’єктом пильної уваги вчених.

На Алясці, за оцінками дослідників, можуть плавати гренландські кити, які були свідками подій 1851 року, коли було написано знаменитий роман “Мобі Дік”.

Розкрити секрет довголіття гренландських китів допомогли незвичайні знахідки. У 2007 році корінні жителі Аляски під час полювання виявили в тілі гренландського кита кам’яний наконечник гарпуна. Ідентифікація цього артефакту як зброї, що використовувалася приблизно з 1885 по 1895 рік, дозволила оцінити вік кита приблизно в 115 років.

Більш точні методи визначення віку пов’язані з аналізом очних лінз китів. Очна лінза містить амінокислоту аспартат, яка існує у двох формах: ліво- та правосторонній. Ці форми накопичуються шарами протягом життя кита з передбачуваною частотою. Вивчаючи співвідношення цих лівосторонніх і правосторонніх аспартатних ізомерів, вчені можуть з високою точністю встановити вік тварини.

У дослідженні 1999 року цей метод був застосований до очних лінз 48 гренландських китів, на яких протягом десятиліть полювали корінні народи Аляски. Результати виявилися вражаючими: чотири кити, всі самці, були старші за 100 років, а вік одного з них оцінили в 211 років. Ці дані підтверджують неймовірне довголіття гренландських китів.

Гренландські кити (Balaena mysticetus) мають унікальні адаптації до життя в арктичному та субарктичному середовищі. Їхні масивні тіла, довжина яких може сягати 18,8 метрів, а вага – 90 710 кілограмів, у поєднанні з товстим шаром підшкірного жиру (до 50 см), допомагають їм зберігати тепло в екстремальних умовах. Відсутність спинного плавця дозволяє їм легко маневрувати під морським льодом.

Замість зубів, гренландські кити мають довгі кістяні пластини, які функціонують як гігантське сито. Вони заковтують великі об’єми води, а потім виштовхують її через вуса, відфільтровуючи тисячі дрібних організмів, таких як криль та інший зоопланктон, що становить основу їхнього раціону.

Дослідники вважають, що довге життя гренландських китів може бути пов’язане з дуплікацією гена CDKN2C. Цей ген відіграє роль у регуляції клітинного циклу, зупиняючи поділ клітин та запобігаючи запрограмованій клітинній смерті (апоптозу). Цей механізм може сприяти уповільненню процесів старіння.

Хоча великі морські ссавці, як-от сині кити (що можуть жити до 90 років), також відзначаються тривалою тривалістю життя, гренландські кити перевершують їх, стаючи справжніми рекордсменами серед китоподібних.

Інші цікаві відкриття про тварин

Раніше УНІАН повідомляв, що американський еволюційний біолог із Ратгерського університету Скотт Треверс розповів, що процес одомашнення собак був поступовим і різним у багатьох регіонах. Треверс поділився, що скам’янілості натякали на появу “собачих” рис понад 30 тисяч років тому. Однак, генетичні дослідження вказували на значно пізніше відокремлення собак від вовків. За словами Треверса, їхній аналіз показав, що предки сучасних собак відокремилися від вовчої лінії ще до останнього льодовикового максимуму, а це набагато раніше, ніж вважалося за попередніми оцінками.

Також ми писали, що вчені з Каліфорнії дійшли висновку, що шимпанзе у природному середовищі постійно споживають значні дози етанолу, який є у ферментованих фруктах. Вказується, що в новому дослідженні вперше виміряний вміст алкоголю у плодах, які доступні шимпанзе в Уганді та Кот-д’Івуарі, говорить про те, що ці тварини можуть отримувати еквівалент понад двох стандартних алкогольних напоїв на день.

Вас також можуть зацікавити новини: