Тривожна звістка сколихнула Мачухівську громаду: загинув Захисник України, Петро Худолій.
З глибоким сумом повідомляємо про втрату – громада втратила свого Героя, вірного сина України, мешканця села Кованчик. 17 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання із захисту національної безпеки та суверенітету України загинув Худолій Петро Васильович. Його героїчний вчинок назавжди залишиться в пам’яті тих, хто його знав і любив.
ПЕТРО ХУДОЛІЙ народився 03 липня 1972 року в селищі Мирне Дніпропетровської області. У 1973 році сім’я переїхала до села Кованчик Полтавського району, де він провів більшу частину свого життя. З 1979 по 1987 роки навчався у Прокопівській восьмирічній школі (с. Кованчик), після закінчення якої вступив до Професійно-технічного училища № 17 м. Полтава. Свій трудовий шлях розпочав на підприємствах у с. Супрунівка.
З першого дня повномасштабної війни Петро пішов добровольцем, демонструючи свою відданість Батьківщині. Проходив службу у Полтавському військовому інституті зв’язку. На початку квітня 2025 року був направлений для подальшого проходження служби на посаді обслуги відділення кулеметного взводу механізованого батальйону військової частини А4689, маючи військове звання солдат. Його служба була прикладом мужності та відваги.
Петро Васильович Худолій загинув поблизу населеного пункту Осоївка, Сумського району, Сумської області, віддавши життя за свободу України. Він з честю виконав свій обов’язок із захисту Батьківщини від окупантів. Його героїзм та самовідданість назавжди залишаться в наших серцях.
Петро був людиною щирої душі, працьовитим, завзятим, компанійським, вірним другом та приємним співрозмовником. Таким він залишиться у пам’яті тих, хто його знав. Петро пішов із життя зі зброєю в руках, здійснивши найбільший подвиг справжнього чоловіка – померти в ім’я України.
У цю важку хвилину скорботи висловлюємо щирі співчуття сину Богдану та донці Яні, рідним та близьким Петра Васильовича. Ми дякуємо їм за те, що виховали такого безстрашного та відважного Героя. Довічна шана і слава нашому воїну-земляку, який захищав рідну Україну і кожного з нас.
Нехай Господь дарує Царство Небесне та вічний спокій його душі. Україна вистоїть і переможе, адже герої не вмирають! Перемога буде за нами, і настане день, коли ми разом привітаємо одне одного з цим довгоочікуваним результатом – Перемогою, яку наші воїни виборюють своєю історичною боротьбою.
Прощання з загиблим Героєм відбудеться у вівторок 29 квітня 2025 року:
10:00 – відспівування у Свято-Успенському Кафедральному Соборі м. Полтава, Соборний Майдан 1.
10:50-11:10 – формуємо живий коридор від центральної зупинки в с. Кованчик до рідного дому (с. Кованчик, вул. Центральна, 29).
11:10 – прощання у рідному домі (с. Кованчик, вул. Центральна, 29).
12:00 – виїзд на кладовище с. Кованчик.
12:20 – поховання Героя.
Закликаємо всіх гідно зустріти та провести в останню дорогу Героя, який віддав за кожного з нас і Україну найцінніше — своє життя!