Три роки боротьби: Компаніївська громада підтримує своїх захисників

З 24 лютого 2025 року минає три роки з початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну. Цей період став надзвичайно важким випробуванням для всього українського народу, який, незважаючи на всі труднощі, продемонстрував неймовірну стійкість, єдність та непохитну волю у боротьбі за свою незалежність та територіальну цілісність.

Російська агресія проти України має довгу історію, яка розпочалася ще у 2014 році з анексії Криму та підтримки сепаратистських рухів на Донбасі. Проте, 24 лютого 2022 року, о 3:40 ранку, Росія здійснила масштабний та безпрецедентний наступ на Україну з кількох напрямків. Атака відбулася з півдня (з окупованого Криму), зі сходу (з території Росії та окупованих районів Донбасу), з півночі (з території Білорусі) та північного сходу. Цей крок став кульмінацією тривалого нарощування російських військ поблизу українських кордонів, яке розпочалося ще в листопаді 2021 року.

Ворожий план передбачав бліцкриг – швидке захоплення Києва та встановлення проросійського режиму в Україні. Однак, український народ продемонстрував неймовірну мужність та героїзм. Українці не лише зуміли вистояти, але й дали гідну відсіч окупантам. Київ вистояв, Харків, Миколаїв, Чернігів та багато інших українських міст стали символами незламності та героїзму. Завдяки надзвичайній стійкості та відвазі Збройних Сил України, потужній підтримці волонтерів, добровольців та міжнародних партнерів, Україна змогла не тільки зупинити наступ ворога, але й звільнити значну частину своєї території.

За три роки повномасштабної війни втрати з обох сторін сягнули величезних масштабів. За оцінками експертів, загальна кількість загиблих та поранених перевищила мільйон осіб. Зокрема, з 2014 року загинув 71 військовослужбовець, які були жителями територіальної громади та вихідцями з Компаніївської громади: 7 під час проведення антитерористичної операції: Марков Іван Анатолійович, Габінет Олег Миколайович, Жук Олег Олегович, Чмихаленко Валерій Петрович, Павлюк Ярослав Ярославович, Тимофієв Ілля Миколайович, Третяков Анатолій Григорович, 64 з початку повномасштабного вторгнення: Остапенко Ярослав Сергійович, Нагорнов Ігор Степанович,Семенов Андрій Олександрович, Вдовіченко Володимир Анатолійович, Піскарьов Василь Сергійович, Суховерко Олександр Олександрович, Крикун Роман Романович, Кривоблоцький Юрій Олексійович, Слободян Олександр Васильович, Кушпельов Максим Олексійович, Гура Олег Анатолійович, Дяченко Сергій Олександрович, Косенко Віктор Вікторович, Крикун Василь Романович, Щербіна Анатолій Євгенович, Сладков Сергій Анатолійович, Савчук Євгеній Віталійович, Голтвян Володимир Ростиславович, Скачко Олександр Леонідович, Прокопишин Віктор Миколайович, Ткаченко Сергій Вікторович, Луданов Олег Миколайович, Пидюра Валерій Олександрович, Віхтоденко Сергій Васильович, Солоп Сергій Олександрович, Буга Анатолій Сергійович, Бабенко Олександр Сергійович, Пенчук Андрій Миколайович, Гусаченко Дмитро Андрійович, Іванов Михайло Вікторович,Кощавський Сергій Миколайович, Панченко Олександр Іванович, Телетьон Василь Васильович, Фесенко Владислав Сергійович, Пешков Данило Олегович, Чабарай Олександр Миколайович, Власюк Євгеній Сергійович, Студенікін Сергій Миколайович, Саутін Артем Андрійович, Луцюк Олександр Олександрович, Колесник Павло Павлович, Орлов Олексій Олександрович, Михайленко Богдан Анатолійович, Запруднов Олег Олександрович, Доненко Юрій Михайлович, Цуркан Микола Сергійович, Коріновський Валерій Миколайович, Байбуз Андрій Сергійович, Темко Віктор Петрович, Постний Олександр Миколайович, Олійник Віталій Леонідович, Гуров Олександр Миколайович, Бричка Юрій Юрійович, Бицюра Євген Анатолійович, Мартинів Віталій Віталійович, Портян Олександр Валерійович, Карабут Сергій Валерійович, Сухотін Юрій Анатолійович, Мельник Михайло Миколайович, Висоцький Сергій Дмитрович, Бірзул Андрій Вікторович, Олешко Євгеній Миколайович, Степанов Олександр Павлович, Качан Анатолій Анатолійович. 35 військових безвісти зниклі та 7 військовополонених.

Компаніївська громада, хоча й не є прифронтовою територією, відіграє важливу роль у підтримці захисників України. Наші військові героїчно боронять Україну на передовій, а їхня мала батьківщина – рідні, волонтери, місцева влада та небайдужі жителі – надають всебічну допомогу у подоланні викликів війни. Селищна рада, її працівники та працівники комунальних установ активно збирають гуманітарну допомогу, організовують логістику та забезпечують військових необхідним спорядженням. Фермерські господарства громади надають продовольчу продукцію, техніку та паливо нашим воїнам та внутрішньо переміщеним особам, забезпечують житлом тих, хто цього потребує.

Волонтерський рух у Компаніївській громаді не припиняється з перших днів війни. Жителі громади активно плетуть маскувальні сітки, готують їжу, збирають кошти та медикаменти для наших захисників. Діти пишуть листи та малюють малюнки, які передають на фронт, підтримуючи бойовий дух та додаючи воїнам сил і віри у перемогу.

Попри всі труднощі та виклики, ми разом наполегливо працюємо на спільну перемогу. Єдність Компаніївської громади – це запорука будь-якого успіху. Кожен житель робить свій посильний внесок, щоб наблизити той довгоочікуваний день, коли Україна буде вільною, мирною та процвітаючою.