Три роки незламності

24 лютого 2022… День, коли ми всі прокинулися від вибухів, і світ навколо змінився назавжди. Тоді, три роки тому, вже о 7 годині, у моєму кабінеті зібрався штаб – заступники, працівники міської ради, керівники підприємств, підприємці, – не для паніки, не для втечі, а для дій. Було страшно, була невідомість, але найголовніше – була відповідальність перед громадою і перед захисниками.

Ми залишилися. Щоб стабілізувати ситуацію. Щоб підтримати людей. Випікати хліб, постачати воду, вивозити сміття. А ще – не дати закритися підприємствам, відновити роботу банків, аптек, соціальні виплати… Щоб прийняти і нагодувати біженців. Щоб організувати захист наших підприємств критичної інфраструктури, громадян, і забезпечити громадський порядок. Щоб показати – ми тримаємо тил, живемо, боремося, не здаємося. Саме головне – ми були разом.

Сьогодні три роки, як ми тримаємо цей удар. Ворог хотів нас зламати, але помилився. Бо наша сила – в єдності. Як тоді, у перші години вторгнення, так і зараз – нам потрібно бути разом, підтримувати одне одного і не дозволяти амбіціям і страху роз’єднувати нас.

Ми тримаємося. І ми вистоїмо. В пам’ять про кожного, хто віддав своє життя за нашу можливість жити, працювати й розвивати нашу громаду. В пам’ять про наших колег: Сергія Глущенка, Олега Мартимянова, Валерія Кондратенка, які до останнього подиху лишалися вірними місцевому самоврядуванню, своїм обов’язкам перед людьми, перед рідною землею.

Сьогодні наша боротьба – це не лише фронт, а й щоденна робота заради громади: забезпечення базових послуг, підтримка інфраструктури, створення умов для безпеки й комфорту мешканців. Це допомога нашим захисникам, які боронять Україну. Це наша відповідальність перед тими, хто віддав життя за майбутнє.

Ми не зупинимося. Ми обов’язково переможемо!💙💛