Три роки тому, Україна втратила одного зі своїх відважних синів, Володимира Васильовича Глущука, чиє серце перестало битися на полі бою. Ця дата – 7 липня 2022 року – назавжди закарбована в пам’яті його рідних, побратимів та всієї громади Тетієва, де народився та виріс наш Герой. Сьогодні ми з глибоким сумом і величезною повагою вшановуємо пам’ять Володимира Глущука, згадуючи його життєвий шлях та неоціненний внесок у захист Батьківщини.Володимир Васильович Глущук з’явився на світ у Тетієві 8 вересня 1979 року. Його юність пройшла у рідному місті, де він здобув середню освіту в загальноосвітній школі №4. Після закінчення школи, Володимир обрав шлях практичної професії, навчаючись у Тетіївському професійно-технічному училищі. Там він опанував будівельну справу, яка стала його основним заняттям у мирний час. У період з 1997 по 1998 рік Володимир проходив строкову військову службу, що стало його першим досвідом захисту держави. Після демобілізації він повернувся до цивільного життя, працюючи за фахом, вносячи свій вклад у розбудову країни.Однак, коли на сході України розпочалася війна, Володимир Глущук не міг стояти осторонь. Він знову став на захист своєї країни. З квітня 2015 року по серпень 2016 року він віддано служив у Збройних Силах України, беручи активну участь у антитерористичній операції. Цей період став випробуванням його мужності та патріотизму, адже він без вагань став поруч зі своїми побратимами, обороняючи територіальну цілісність та суверенітет України.Повномасштабне вторгнення російського агресора у лютому 2022 року стало новою, ще більш жорстокою сторінкою в історії України. Володимир Васильович, як справжній патріот, не залишився осторонь. У квітні 2022 року, з оголошенням військового стану, він був знову призваний до лав Збройних Сил України. Це був другий раз, коли він свідомо та рішуче став на захист своєї землі та свого народу. Він мужньо боронив рідну Батьківщину, демонструючи незламний дух та відданість військовій присязі.Життя Володимира Глущука обірвалося трагічно 7 липня 2022 року поблизу Северодонецька, на Луганщині, в одному з найгарячіших точок тодішніх боїв. Він загинув, виконуючи свій військовий обов’язок, захищаючи кожного з нас від ворога. Його смерть – це непоправна втрата для його родини, друзів та всієї України. Але його подвиг житиме вічно в наших серцях.Від імені усіх жителів громади, ми висловлюємо найглибші співчуття рідним та близьким загиблого воїна Володимира Васильовича Глущука. Словами не передати біль цієї втрати, але ми віримо, що його жертовність не була даремною. Його ім’я назавжди вписане в історію як ім’я справжнього Героя України, який віддав найцінніше – своє життя – за мирне майбутнє своєї країни. Вічна пам’ять та Царство Небесне Володимиру! Його подвиг – це світлий приклад мужності, самовідданості та безмежної любові до України. Ми ніколи не забудемо тих, хто поклав своє життя за нашу свободу. Його пам’ять надихатиме нас до перемоги та до будівництва сильної і незалежної України.