Тростянецька громада провела в останню путь загиблого Героя, відважного захисника України, Романа Вікторовича Березіна. Незважаючи на морозний день, багато людей прийшли, щоб віддати шану та повагу землякові, який віддав своє життя за Україну. Церемонія прощання відбулася на цвинтарі по вулиці 93 Бригади, де громада віддала данину пам’яті Герою, стоячи на колінах вздовж траурної ходи. Рідні, близькі, побратими, представники Тростянецької міської ради, духовенство та небайдужі жителі громади прийшли попрощатися з Романом та вклонитися його світлій пам’яті. Роман Вікторович народився та виріс на Донеччині, у місті Єнакієве, де здобув освіту та професію. У віці 20 років він переїхав до Тростянця, де створив сім’ю, виховав дітей та дочекався онучки. Працював на будівництві, мав багато друзів та колег, які його любили та поважали. Роман був люблячим чоловіком, турботливим батьком та дідусем, працелюбним та завжди усміхненим. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Роман не зміг залишитися осторонь та став на захист Батьківщини у 2022 році. Спочатку він служив навідником міномета у 58-й бригаді, потім перевівся до 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша. Боровся за територіальну цілісність та незалежність України на найгарячіших ділянках фронту Донецького напрямку, заслуживши повагу серед побратимів. У вересні 2024 року родина отримала звістку про те, що Роман Вікторович зник безвісти під час виконання бойового завдання у Покровському районі Донецької області. П’ять місяців родина сподівалася на повернення Героя, але, на жаль, дива не сталося. Стало відомо, що молодший сержант Березін загинув 20 вересня 2024 року, захищаючи Україну. Прощальну промову виголосив Тростянецький міський голова Юрій Бова, підкресливши, що війна забирає найкращих, патріотичних та сміливих людей. Він зазначив, що Роман Березін був саме таким героєм, який боровся за краще майбутнє України. Від 2014 року 76 тростянчан загинули на війні, захищаючи Батьківщину. Молитву за загиблим відправив протоієрей Олександр Карпець, настоятель Вознесенського храму ПЦУ, який наголосив, що немає більшої любові, ніж покласти душу за друзів своїх. Владислав Заброда, військовослужбовець, передав дружині Героя синьо-жовтий прапор, відзначивши його стійкість та силу духу. На честь загиблого воїна пролунали три залпи. Герої не вмирають!