Село Троща є одним із волонтерських осередків Вільшанської громади. Постійну підтримку українським воїнам-захисникам надає любительське об’єднання «Берегиня», що діє при місцевому Будинку культури.

У вільний від основної роботи час його учасниці виготовляють і передають на фронт маскувальні сітки, грілки, окопні свічки, рукавиці, устілки, горіхово-медові суміші з сухофруктами та інші необхідні речі, розповідає голова громади Сергій Мельник.

«Щира вдячність цим жінкам, які створили справжній волонтерський швейний цех, де виготовляють усе необхідне для армії. Вони також шиють жовто-сині прапори, які використовуються для потреб громади, зокрема під час патріотичних акцій. Ці державні атрибути, які ми ще називаємо прапорами Перемоги, відправляємо й на фронт нашим воїнам разом з медикаментами, засобами гігієни, домашніми стравами тощо. Трощанські волонтерки теж шиють на замовлення бійців плащі-намети й почали виготовляти маскувальні халати», – наголошує Сергій Мельник.

Для пошиття маскувальних халатів спеціальну тканину жінкам-майстриням привіз директор Трощанського ліцею Олег Маляр.

«Наш заклад постійно співпрацює з волонтеркою із села Бурківці сусідньої Краснопільської громади Тетяною Піщук, чоловік якої нині воює на фронті. Вона надає нам необхідні матеріали для виготовлення маскувальних сіток, які плетуть наші вчителі, учні та технічний персонал. Нещодавно ми відправили на передову понад 100 квадратних метрів сіток. Натомість волонтерка передала для пошиття маскувальних халатів 250 метрів тканини, яку я доставив нашим жінкам-майстриням», – зазначив Олег Маляр.

Плащі-намети трощанські волонтерки почали виготовляти ще у 2023 році, а от маскувальні халати шиють уперше.

«Для виготовлення маскувальних халатів ми використовуємо лекала, які наша колега Олена Островська розробила для пошиття плащів-наметів ще два роки тому. Разом із техпрацівницями старостату та Будинку культури Таїсією Журавльовою і Галиною Колесник ми вирізаємо тканину за цими викройками й вже легко справляємося з роботою», – розповідає директорка Трощанського сільського Будинку культури, очільниця любительського об’єднання «Берегиня» Любов Олійник.

«Для пошиття маскувальних халатів використовується спеціальна тканина, яка легка, але дуже міцна, – пояснює художня керівниця Трощанського будинку культури Олена Островська. – Ми фіксуємо її на липучках, робимо капюшон на зав’язках, а також шиємо спеціальні сумочки, які кріпляться до пояса стрічкою, щоб бійцям було зручно переносити халат».

Якість тканини для пошиття маскувальних халатів і плащів-наметів різниться: для плащів використовують цупкішу, грубшу тканину, а для халатів — легшу. Волонтерки шиють вироби з кількох видів матеріалів, підбираючи кольори залежно від пори року: білий зимовий камуфляж, а також камуфляж кольору хакі, під відтінки трав і дерев.

Одночасно з пошиттям маскувальних халатів трощанські майстрині продовжують виготовляти й плащі-намети. У холодну дощову пору року ці вироби особливо потрібні нашим захисникам.

«Нещодавно одне з наших місцевих товариств «Кусто Агро Фармінг» закупило для нас 100 метрів наметової тканини, з якої продовжуємо шити плащі-намети. Раніше ми працювали на звичайних домашніх побутових машинках, яким було важко справлятися з цупкою тканиною. Згодом волонтери подарували нам професійну швейну машинку, а пізніше голова громади Сергій Мельник, завдяки своїм закордонним друзям-благодійникам, допоміг придбати ще одну. Тож тепер шити стало набагато легше», – розповідає бібліотекарка Трощанської сільської бібліотеки Людмила Костюк.

За день трощанські майстрині виготовляють у середньому чотири-п’ять плащів-наметів. І це вже не перше замовлення, яке вони виконують для військових цього року. А за два роки волонтерки пошили вже близько 400 плащів-наметів, які передали на передову українським захисникам. Перші сім маскувальних халатів цими днями теж відправили на фронт.

До благодійної справи активно долучаються й жителі села Троща. У місцевих магазинах встановлені скриньки для збору коштів, куди трощанці та інші небайдужі люди жертвують гроші на потреби ЗСУ.

На зібрані кошти майстрині замовляють необхідну фурнітуру – нитки, липучки, голки, шпульки та інші матеріали, щоб і надалі шити вироби для захисників.

Трощанські «Берегині», як і багато жителів Вільшанської громади, продовжують невтомно працювати заради спільної мети – підтримки українських воїнів. Їхня праця – це прояв поваги, вдячності та віри в Перемогу.

« повернутися