Троє жінок з Ковеля — Ганна Лагасюк, Марія Добровольська та Іванна Озимук — приєдналися до ініціативи українських жінок, чиї рідні зникли безвісти або перебувають у полоні. У серпні вони здійснили поїздку до Стамбула, Туреччина.

Туреччина відіграє ключову роль у комунікації з противником України, сприяючи обмінам військовополоненими та прагнучи отримати доступ до місць утримання українських захисників. Саме тому Стамбул став важливим майданчиком для зустрічі делегації українок. Їхньою метою було заявити про своїх близьких, які чекають на повернення, та нагадати світовій спільноті про біль і надію тисяч родин.

Ганна Лагасюк з нетерпінням чекає на звістку про свого сина Андрія, військовослужбовця 53-ї бригади. У лютому, в день свого 36-річчя, вона отримала звістку про його зникнення. Під час мирної акції в Стамбулі Ганна виступила з промовою, сповненою глибоких емоцій:

“Кожен ранок для мене, як і для кожної матері, що чекає, починається з важкого серця, наповненого тривогою та надією. Думки невпинно повертаються до нього – де він, що з ним? Спогади про щасливі моменти разом переплітаються з невимовним страхом, що я можу ніколи не дізнатися правди. Тому ми зобов’язані говорити, адже від нашого голосу залежить їхнє життя та їхнє повернення. Я молюся за нього, сподіваючись на диво.”

Марія Добровольська скористалася цією поїздкою, щоб знову привернути увагу до зникнення свого брата — Андрія Дячука, який зник наприкінці 2024 року. Вона вже зверталася з листами до численних міжнародних організацій, зокрема до Червоного Хреста у Женеві, з проханням допомогти у пошуках.

Іванна Озимук нагадала світові про свого чоловіка Віталія, який є військовим 49-ї бригади і перебуває в полоні вже рік. Вона самотужки виховує двох доньок і щодня сподівається на його якнайшвидше повернення додому.

Загалом у заходах, присвячених Дню Державного Прапора та Дню Незалежності України, взяли участь 160 українок. Вони розгорнули великий український прапор, виступили на мирному мітингу, зустрілися з послом України в Туреччині Наріманом Джелялом та генеральним консулом Романом Недільським, а також взяли участь у богослужінні за Україну. Крім того, вони передали списки імен зниклих безвісти та полонених, прохаючи сприяти їхньому розшуку та обміну.

Мирні акції на підтримку України в Туреччині організовує Алія Усенова, заступниця голови Українського культурного товариства у Стамбулі. Вона активно займається цією діяльністю з другого дня повномасштабного вторгнення. Завдяки цим зусиллям багатьох людей, про яких згадували на мітингах, вже вдалося повернути додому.

Ця боротьба триває за кожного, хто чекає повернення додому. Жінки з Ковеля, разом з іншими українками, наполегливо відстоюють права своїх близьких на всіх міжнародних майданчиках, де є шанс бути почутими. Віра і сподівання на повернення рідних об’єднують їх у цій важливій справі.