Кожен громадянин України має право на гідні, безпечні та здорові умови праці, а також на заробітну плату, яка не може бути нижчою за визначену законом. Працівники реалізують своє право на працю через укладання трудового договору, що є основою виникнення трудових відносин.
Трудові відносини починаються з моменту прийняття на роботу та оформлення трудового договору.
Трудовий договір — це угода між працівником та роботодавцем (фізичною особою), відповідно до якої працівник бере на себе зобов’язання виконувати визначену роботу, а роботодавець (також фізична особа) зобов’язується виплачувати працівнику заробітну плату та забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством, колективним договором та угодою сторін.
Умови трудових договорів, які погіршують становище працівників порівняно з нормами українського законодавства про працю, є недійсними.
Сторонами трудового договору виступають фізична особа (громадянин) та роботодавець.
Відповідно до статті 24 Кодексу законів про працю України, трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі. Дотримання письмової форми є обов’язковим у наступних випадках:
– при організованому наборі працівників; при укладанні трудового договору про роботу в місцевостях з особливими природними, географічними та геологічними умовами, а також умовами підвищеного ризику для здоров’я; при укладанні контракту; коли працівник наполягає на письмовому договорі; при укладенні з неповнолітнім; з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України.
Проте, під час дії воєнного стану, сторони за згодою визначають форму трудового договору, відповідно до Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 №2136-ІХ (із змінами), далі — Закон № 2136-ІХ.
Як саме відбувається укладання трудового договору?
Під час укладання трудового договору громадянин зобов’язаний надати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (за наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а в передбачених законодавством випадках – також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), стан здоров’я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи.
Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також робіт, що не потребують професійної або часткової кваліфікації.
Водночас, заборонено вимагати від осіб, які влаштовуються на роботу, інформацію про їх партійну та національну належність, походження, реєстрацію місця проживання чи перебування, а також документи, не передбачені законодавством.
Після надання необхідних документів, майбутній працівник має написати заяву про прийняття на роботу із зазначенням професії або посади та дати початку роботи.
Нагадуємо, заборонено укладати трудовий договір з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров’я.
Роботодавець, зі свого боку, зобов’язаний видати наказ про прийняття працівника на роботу із зазначенням професії або посади, дати початку роботи, направити повідомлення до територіального органу Державної податкової служби до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором. У випадках, передбачених законодавством, направити працівника на попередній медогляд (працівники, зайняті на важких роботах, зі шкідливими чи небезпечними умовами праці, а також особи віком до 21 року).
До початку роботи роботодавець повинен в узгоджений з працівником спосіб поінформувати працівника про:
місце роботи (інформація про роботодавця, зокрема його місцезнаходження), трудову функцію, яку зобов’язаний виконувати працівник (посада та перелік посадових обов’язків), дату початку виконання роботи;
визначене робоче місце, забезпечення необхідними для роботи засобами;
права та обов’язки, умови праці;
наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, що ще не усунені, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, а також про право на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору – під підпис;
правила внутрішнього трудового розпорядку або умови встановлення режиму роботи, тривалість робочого часу і відпочинку, а також про положення колективного договору (за наявності);
проходження інструктажу з охорони праці, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони;
організацію професійного навчання працівників (якщо таке навчання передбачено);
тривалість щорічної відпустки, умови та розмір оплати праці;
процедуру та встановлені строки попередження про припинення трудового договору, яких повинні дотримуватися працівник і роботодавець.
Статтею 7 Закону № 2136-ІХ визначено особливості обміну документами, організації кадрового діловодства та архівного зберігання кадрових документів у роботодавця в період воєнного стану.
Зокрема, частиною 2 статті 7 закріплено, що в період дії воєнного стану сторони трудового договору можуть домовитися про альтернативні способи створення, пересилання та зберігання наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин, а також про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, який обрано за згодою між роботодавцем та працівником.
Отже, ознайомлення працівників з наказами (розпорядженнями), повідомленнями, іншими документами роботодавця щодо їхніх прав та обов’язків допускається з використанням визначених у трудовому договорі засобів електронних комунікаційних мереж із накладенням удосконаленого електронного підпису або кваліфікованого електронного підпису. Також у трудовому договорі за згодою сторін можуть передбачатися інші альтернативні способи ознайомлення працівника, що доводиться до відома працівників.
Заборонено примушувати працівника до укладення трудового договору, який містить умови, щодо яких між працівником та роботодавцем не було досягнуто взаємної згоди.
Підкреслюємо, що трудовий договір не може містити умови, що погіршують становище працівника порівняно з нормами чинного законодавства.
Роботодавець не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором.
Одночасно інформуємо, що працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Будь-яке пряме або непряме обмеження трудових прав при укладенні не допускається.
Трудовий договір – це не просто формальність. Це ваша гарантія безпеки та захисту у робочому середовищі. Це фундаментальне право кожного працівника та обов’язок кожного роботодавця.
Трудовий договір є юридичним інструментом, що забезпечує захист прав працівників у разі їх порушення та діє як запобіжний механізм, його наявність стимулює до дотримання встановлених законодавством прав і гарантій.

Головний державний інспектор
відділу з питань праці управління
інспекційної діяльності в Одеській області
Південного міжрегіонального управління
Державної служби з питань праці Ольга ПРОДАНОВА