Туберкульоз: симптоми, діагностика та профілактика.

Попри те, що туберкульоз можна попередити та ефективно лікувати, ця інфекційна хвороба входить у десятку інфекцій, що спричиняють смертність в усьому світі.

Туберкульоз – це інфекційне захворювання, що спричиняється мікобактеріями туберкульозу (паличкою Коха). Захворювання має хронічний перебіг. Найчастіше вражаються легені хворого (легеневий туберкульоз або туберкульоз легень), а в разі позалегеневого туберкульозу можуть вражатися інші органи, зокрема, нирки, лімфатичні вузли, кістки, очі, шкіра, головний мозок. На туберкульоз хворіють незалежно від статі, віку, національної приналежності чи соціального становища.

Форми туберкульозу:

• Активна форма– може бути відкрита (коли хворий виділяє назовні мікобактерії туберкульозу, наприклад, під час кашлю) та закрита (коли немає виділення мікобактерії назовні, тобто хворий незаразний);
• Латентна (прихована) форма.

Найчастіше зараження відбувається повітряно-крапельним шляхом. Хворий на так звану «відкриту» форму туберкульозу під час кашлю виділяє у повітря разом з крапельками слизу паличку Коха. Людина, що знаходиться поруч та вдихає ці крапельки, може бути інфікована. Найбільшу вірогідність захворіти має людина, у якої під час «зустрічі» з мікобактерією знижений імунітет. Причиною ж ослаблення імунітету може бути перевтома, погане або нераціональне харчування, стрес, наявність інших захворювань, що призводять до порушення роботи імунної системи людини.

Збудник туберкульозу доволі стійкий у навколишньому середовищі: витримує висихання до декількох тижнів, нагрівання до 100* С протягом 5-7 хвилин. Руйнується туберкульозна паличка під дією ультрафіолетового опромінення (УФО), тому в лікувальних закладах, де лікують хворих на туберкульоз, застосування ультрафіолетових ламп обов’язкове.

Ризиком для активацій мікобактерії туберкульозу є такі стани:

• інфікування ВІЛ (СНІД);
• тютюнокуріння;
• кількісне і/або якісне недоїдання, хронічне недоїдання (мальнутріція);
• інфікування на туберкульозну паличку за останні 2 роки;
• анормальна будова (Х-подібна) грудної клітини;
• ослаблена імунна система;
• цукровий діабет;
• ниркова недостатність;
• вживання наркотиків та алкоголю;
• ракові захворювання;
• імуносупресорна терапія, наприклад, при пересадці органів;
• тривала глюкортикоїдна терапія;
• ревматоїдний артрит;
• хвороба Крона;
• псоріаз;
• червоний системний вовчак.

Симптоми за яких можна запідозрити туберкульоз:

• кашель понад 2-3 тижні;
• підвищена температура тіла понад 7 днів, особливо коли підвищення незначне – 37,2-37,5°С
• утруднене дихання;
• біль у грудях;
• поганий ппетит, постійна слабкість;
• безпричинна втрата ваги тіла;
• підвищена пітливість, особливо вночі;
• кровохаркання (наявність крові у мокротинні, що виділяється при кашлі)

При появі даних симптомів необхідно звернутися до сімейного лікаря.

     Діагностика туберкульозу:

• флюорографія (або рентгенологічне обстеження) грудної клітки;
• стандартні та спеціалізовані аналізи крові;
• лабораторне дослідження харкотиння пацієнта;
• проба Манту (або Пірке, туберкулінодіагностика, tuberculinskin-test, PPD test) – шкірний тест на наявність специфічної імунної відповіді до мікобактерії туберкульозу шляхом внутрішньо-шкірного введення туберкуліну.

ВООЗ рекомендує використовувати швидкий молекулярно-генетичний тест Xpert MTB/RIF як початковий діагностичний тест для всіх категорій пацієнтів, а особливо ВІЛ-інфікованих з ознаками туберкульозу та дітей. Важливим є те, що тест не лише показує наявність збудника туберкульозу, а й визначає його стійкість до антибіотика рифампіцину, що важливо для вибору тактики лікування.

     Профілактика туберкульозу складається з комплексу різних заходів. Розрізняють специфічну профілактику (вакцинація, хіміопрофілактика), санітарну та соціальну профілактику туберкульозу.

     Соціальна профілактика направлена на:

• оздоровлення умов зовнішнього середовища;
• підвищення матеріального добробуту населення;
• укріплення здоров’я дітей та населення;
• поліпшення харчування та життєво-побутових умов;
• розвиток фізичної культури й спорту;
• проведення заходів по боротьбі з алкоголізмом, наркоманією, палінням та іншими шкідливими звичками.

Головним завданням соціальної профілактики є поліпшення соціально-побутових умов життя всього населення, матеріального благополуччя народу.

     Санітарна профілактика ставить перед собою цілі попередити інфікування мікобактеріями туберкульозу здорових людей, захистити й зробити безпечним контакт з хворим на туберкульоз в активній формі (особливо з бактеріовиділенням) оточуючих його людей в побуті й на роботі. Важливою складовою частиною санітарної профілактики є проведення протиепідемічних заходів у вогнищі туберкульозної інфекції (в сім’ї й оселі та на робочому місці хворого на туберкульоз, який виділяє мікобактерії туберкульозу).

     Специфічна профілактика туберкульозу – проведення вакцинації вакциною БЦЖ, хіміопрофілактика.

Вакцина БЦЖ (лат. BCG) виготовлена з Mycobacterium bovis і вперше використана 1921 року. Вакцина БЦЖ рекомендована дітям та дорослим до 35 років, які перебувають у групі ризику захворіти на туберкульоз.

Вакцина БЦЖ входить до переліку основних лікарських засобів ВООЗ. В Україні, як і в багатьох інших країнах, де розповсюджений туберкульоз, щеплення вакциною БЦЖ є обов’язковим. Вакцинація проти туберкульозу здійснюється на 3-5 добу після народження дитини (не раніше ніж через 48 годин), недоношених дітей вакцинують при досягненні ваги понад 2500 г, згідно з календарем профілактичних щеплень, затвердженого МОЗ України.

Хіміопрофілактику проводять протитуберкульозними препаратами людям, які знаходяться в контакті з хворим на активний туберкульоз та людям з високою чутливістю до туберкуліну.

Групи ризику:

• діти, які проживають на територіях із високим рівнем захворюваності на туберкульоз;
• особи, які контактують у сім’ї з хворими на туберкульоз;
• особи, які живуть та працюють понад 3 місяці з людьми на території з високим рівнем захворюваності на туберкульоз;
• працівники системи охорони здоров’я, які мають контакт із хворими, віком понад 35 років (повинні вакцинуватися, якщо вони не були вакциновані, не мають сліду від вакцини чи відповідних документів. Перед вакцинацією проводять пробу Манту. Щеплення проводять при негативному результаті проби Манту).

     Неспецифічна профілактика – Для активного виявлення хворих туберкульозом на  ранніх стадіях захворювання проводять флюорографічне обстеження населення. Профілактична флюорографія дозволяє своєчасно виявити такі небезпечні захворювання легень як: злоякісні новоутворення легень і туберкульоз. Обов’язкове флюорографічне обстеження проводять щорічно населенню старше 14 років. Забороняються ці обстеження вагітним жінкам.

Також пам’ятаймо, що потрібно дотримуватись здорового способу життя, правильного режиму праці та відпочинку, мати збалансоване повноцінне харчування, менше перевтомлюватись, оберігатись від стресів.

Чи можливе повне одужання людини, що захворіла на туберкульоз? Повне одужання людини можливе при умові раннього початку та суворого режиму лікування і рекомендацій лікаря. Головне – вчасно звернутися до лікаря.

Показання, принципи і порядок направлення хворих на туберкульоз на консультативний прийом і госпіталізацію в КНП “Запорізький регіональний ФКЛДц” ЗОР

Показання

1.  Діагностика туберкульозу  всіх локалізацій  та латентної туберкульозної інфекції.
2. Хворі із залишковими змінами після перенесеного туберкульозу або з сумнівною  активністю.
3. Хворі з районів області з вперше встановленим діагнозом туберкульозу, з рецидивами і загостренням туберкульозного процесу для підтвердження діагнозу та визначення місця стаціонарного лікування.
4. Хворі, які проходять лікування амбулаторно, для проведення проміжного могіторінгу лікування.

Принципи і порядок направлення

1. Хворі з обласних медичних закладів направляються безпосередньо на консультативний прийом після узгодження із завідуючим диспансерним відділенням.
2. Хворі з м. Запоріжжя консультуються фтизіатрами територіальних диспансерів м. Запоріжжя за місцем мешкання хворого по направленню лікарів з міських ЛПЗ.
3. Питання про направлення на консультативний прийом хворих, тих, що перебувають на диспансерному обліку в туб. закладах вирішують дільничні (районні) фтизіатри.
4. Хворі з позалегеневим туберкульозом направляються на консультативний прийом до вузьких спеціалістів центру легеневого здоров’я (уролог, гінеколог, ортопед, окуліст, отоларинголог, дерматолог, невропатолог) фтизіатрами протитуберкульозних закладів, а також поліклінік і стаціонарів загальної лікувальної мережі фахівцями відповідного профілю.

Необхідний мінімум обстеження перед консультацією фтизіатра

1. Загальний аналіз крові та сечі.
2. Дослідження мокротиння (інші) на ПРЛ.
3. Результати рентгенографії, томографії легень, в/венної орографії орографії, спондилографія в 2-х проекціях, артрографія в 2-х проекціях (рентгензнімки повинні бути на руках у хворого).
4. Проба Манту з 2ТЄ ППД та карта щеплень для дітей.
5. При наявності рідини в плевральній порожнині після проведення плевральної пункції з дослідженням плеврального випоту, включаючи цитологічне дослідження.
6. Хворі, що знаходяться на лікуванні або виписані з соматичних стаціонарів, повинні мати докладну виписку з історії хвороби з даними лабораторного і рентгенологічного обстеження в динаміці (рентгензнімки повинні бути на руках у хворого), а також дані про проведене лікування.
7. Хворі з позалегеневою локалізацією туберкульозу, крім спеціального рентгенологічного обстеження, повинні мати флюорографу легень.

Показання і порядок направлення на госпіталізацію у відділення КНП “Запорізький регіональний ФКЛДц” ЗОР

1. Проведення диференціальної діагностики туберкульозу з іншими захворюваннями, схожими по клініко-діагностичної картині в тих випадках, коли діагностика в амбулаторних умовах ускладнена через тяжкий стан хворого або неможливість проведення всіх необхідних методів обстеження, пацієнта.
2. Для лікування активних форм туберкульозу з бактеріовиділенням, в тому числі, оперативне.
3. Госпіталізація у відділення здійснюється тільки після направлення районних фтизіатрів через обласний консультативний прийом Центру
4. Переведення з стаціонарів соматичного профілю здійснюється після консультації фтизіатра територіального протитуберкульозного відділення за узгодженням з медичним директором КНП “Запорізький регіональний ФКЛДЦ” ЗОР з наданням виписки про проведення лікування і рентгензнимків. У вечірній та нічний час переведення хворих у відділення з стаціонарів загальної лікувальної мережі здійснюється по узгодженню з черговим лікарем Центру з наданням оглядової РГ легенів та з результатами бактеріоскопічного дослідження мокротиння на КСП та з проведеним досліженням ПРЛ.
5. Терінова (ургентна) госпіталізація, у відділення Центру лікарями швидкої медичної допомоги здійснюється тільки тих осіб, що перебувають на обліку в протитуберкульозних закладах при виникненні у них невідкладних станів (легенева кровотеча, спонтанний пневмоторакс та інш). Особи, що не перебувають на обліку, при подібних станах підляють госпіталізації в стаціонари соматичного профілю.

   Адреса КНП “Запорізький регіональний ФКЛДц” ЗОР: 69106 м.Запоріжжя, вул. Перспективна, 2

   Телефони: 8 (061)
   Приймальня директора 717-17-25
   Реєстратура для обслуговування:
   – дорослого населення   063-050-05-70

         – дитячого населення 093-284-90-32

   Приймальне відділення 717-17-02 

   Години роботи:
   – стаціонарні відділення цілодобово
   – поліклінічне відділення  пн-пт з 8:00 по 14:30

   E-mail: ftiziocentr@ukr.net

« повернутися