Туляремія – це небезпечна гостра інфекційна хвороба, яка може вражати як тварин, так і людей. Збудником є бактерія Francisella tularensis. Патоген переважно уражає лімфатичну систему, шкіру та внутрішні органи, спричиняючи утворення запальних вогнищ, лихоманку та загальну інтоксикацію організму. Після перенесеної хвороби формується стійкий довічний імунітет.

Причини та шляхи передавання туляремії

Основним джерелом інфекції для людини є гризуни, такі як ондатри, щури, миші, ховрахи та зайці. Особливого ризику зараження зазнають мисливці, фермери, заготівельники хутра та м’ясники, які контактують із зараженими тваринами або обробляють їхні туші. Передача збудника може відбуватися через укуси комах (кліщів, ґедзів, комарів, бліх), які самі є переносниками інфекції. Забруднена вода та харчові продукти також можуть стати джерелом зараження. У промислових умовах можливе інфікування через дихальні шляхи, особливо при роботі з інфікованими зерновими продуктами чи фуражем (аерогенний шлях). Передача туляремії від людини до людини є вкрай малоймовірною.

Основні шляхи передачі інфекції включають:

• Контактний шлях: прямий контакт із хворими гризунами або їхніми виділеннями.
• Аліментарний шлях: споживання заражених харчових продуктів або води.
• Аерогенний шлях: вдихання забрудненого пилу, особливо під час роботи з зерном чи фуражем.
• Трансмісивний шлях: через укуси інфікованих комах.

Стійкість збудника туляремії

Бактерія Francisella tularensis відзначається високою стійкістю до факторів навколишнього середовища, особливо за низьких температур та високої вологості. У зерні та соломі за температури нижче 0°C збудник може зберігати життєздатність до шести місяців, а за температури 20–30°C – до 20 днів. У замороженому м’ясі патоген виживає до трьох місяців, а в охолодженому молоці може зберігатися тривалий час. Однак, бактерія чутлива до високих температур: гине за 60°C протягом 10–20 хвилин, а за 100°C – за 1–2 хвилини. Прямі сонячні промені та ультрафіолетове випромінювання також ефективно знищують збудника. Стандартні дезінфекційні засоби (розчини хлораміну, лізолу) вбивають його за 3–5 хвилин.

Симптоми туляремії

Інкубаційний період туляремії триває від 1 до 30 днів, найчастіше – 3–7 днів. Захворювання починається раптово з різкого підвищення температури тіла до 38–40°C та сильного ознобу. Характерні ознаки туляремії включають:

• Значне збільшення лімфатичних вузлів (частіше шийних або пахових).
• Сильний головний біль.
• Загальна слабкість та млявість.
• Запаморочення, можливі порушення свідомості.
• Біль у м’язах.
• Нудота та блювання.
• Почервоніння обличчя та очей.
• Висип, який через 8–12 днів починає лущитися, залишаючи пігментацію шкіри.

Без належного лікування хвороба може тривати довго, супроводжуватися стійкою лихоманкою, нагноєнням уражених лімфовузлів та призводити до небезпечних для життя ускладнень, таких як артрит, менінгіт, енцефаліт, пневмонія та інфекційно-токсичний шок.

Лікування та профілактика туляремії

Лікування туляремії проводиться виключно в умовах стаціонару з використанням антибактеріальної терапії. Самолікування категорично заборонено!

Для профілактики туляремії використовують живу вакцину (Ельберта — Гайського), ревакцинація проводиться за показаннями кожні п’ять років. Особливу увагу слід приділяти профілактичним заходам:

• Проведення регулярних дератизаційних (знищення гризунів) та дезінсекційних (знищення комах) заходів, особливо на територіях населених пунктів.

Особиста профілактика передбачає:

• Уникання вживання сирої води з відкритих водойм та купання у не облаштованих місцях.
• Використання репелентів та носіння захисного одягу для запобігання укусам комах та кліщів.
• Надійний захист продуктів харчування від доступу гризунів.

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «ХАРКІВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР

КОНТРОЛЮ ТА ПРОФІЛАКТИКИ ХВОРОБ

МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ»

Височанське відділення харківської філії