Турбота про близьких, особливо в поважному віці, є невід’ємною частиною людських стосунків. Для забезпечення впевненості у майбутньому та належного догляду, особи похилого віку мають можливість укласти договір довічного утримання. Ця угода є не просто формальністю, а мудрим рішенням, що гарантує довіру, безпеку та спокій на довгі роки.

Що таке договір довічного утримання?

Договір довічного утримання — це угода, за якою одна сторона (відчужувач) передає у власність іншій стороні (набувачеві) житло або інше цінне майно. Натомість набувач зобов’язується забезпечити відчужувача повним довічним утриманням та доглядом.

Майно може бути передане незалежно від віку чи стану здоров’я відчужувача. Набувачем може виступати повнолітня дієздатна фізична або юридична особа.

Форма договору довічного утримання

Для юридичної сили договір довічного утримання повинен бути укладений у письмовій формі та обов’язково нотаріально посвідчений. Право власності на майно переходить до набувача з моменту нотаріального посвідчення, а для нерухомості – з дня державної реєстрації.

Важливо, що договір довічного утримання юридично захищає права відчужувача, обмежуючи можливості набувача щодо відчуження майна до моменту смерті відчужувача.

Умови договору довічного утримання

У договорі довічного утримання детально прописуються всі види матеріального забезпечення та догляду, які надаватимуться відчужувачу. Якщо якісь умови не були чітко визначені, спір вирішується на основі справедливості та розумності. Набувач також зобов’язаний організувати належне поховання відчужувача, незалежно від того, чи було це прямо зазначено в договорі. Якщо витрати на поховання були понесені, спадкоємці померлого можуть бути залучені до їх справедливого розподілу.

Важливою умовою може бути забезпечення відчужувача або іншої вказаної особи можливістю проживання у переданому житлі. Щомісячне матеріальне забезпечення підлягає грошовій оцінці та індексації згідно із законом.

Заміна доглядальниці та припинення договору

У разі неможливості виконання обов’язків, за згодою відчужувача, догляд може продовжити член сім’ї набувача або інша особа. Відмова відчужувача може бути оскаржена в суді. Сторони також можуть домовитися про заміну майна, що передається, та скоригувати обсяг обов’язків набувача.

Правовідносини за договором довічного утримання припиняються у разі:

1. За рішенням суду (у разі невиконання обов’язків набувачем). Відчужувач повертає майно, витрати набувача не відшкодовуються.
2. Зі смертю набувача (обов’язки переходять до спадкоємців).
3. Зі смертю відчужувача.

Договір довічного утримання є надійним інструментом, що поєднує юридичні норми з етичними принципами, надаючи турботі про людей правового статусу.

Ірина СВИСТУН, начальник Східного міжрегіонального управління

« повернутися