Історія нашої еволюції свідчить, що ми пройшли шлях від простих тварин до хребетних, від хребетних до ссавців, а потім до приматів. Кожен етап мав свої унікальні адаптації. Наприклад, тіло та кишечник, як вироблений еволюцією тварин, з’явилися раніше за хребет і кінцівки, що характерні для хребетних. Так само молоко та шерсть, як ознаки ссавців, передували появі нігтів у приматів. Але чому саме підборіддя стало виключно людською рисою, досі викликає жваві дискусії серед науковців.

Наразі існує щонайменше півдюжини наукових гіпотез, що намагаються пояснити еволюційне значення підборіддя. Деякі дослідники припускають, що підборіддя могло розвинутися для зміцнення щелепи, яка зазнавала значних навантажень у наших предків, можливо, пов’язаних із сутичками або важкою їжею. Інша популярна теорія пов’язує появу підборіддя з естетикою, зокрема, з підкресленням чоловічої бороди, що мало соціальне або репродуктивне значення. Існує й припущення, що підборіддя є побічним продуктом кулінарії та переходу до більш м’якої їжі. У такому разі, з ослабленням жувальних м’язів, щелепа стала менш масивною, а підборіддя залишилося як рудиментарний виступ.

Цікавим фактом є те, що підборіддя не спостерігається у жодного іншого виду ссавців, навіть у найближчих до нас родичів – неандертальців. Це робить людське підборіддя ще більш унікальним феноменом. Незважаючи на різноманіття гіпотез, науковці визнають, що без можливості проводити експерименти, які б підтвердили чи спростували ці теорії (враховуючи відсутність явищ конвергентної еволюції для цієї риси), точне розуміння еволюційної мети підборіддя може залишитися недосяжним. Це ставить під сумнів можливість повного розкриття всіх таємниць людської еволюції.

Нові відкриття вчених

У минулому УНІАН вже повідомляв про цікаві наукові знахідки. Зокрема, було виявлено мумії, які є значно старшими за єгипетські. Вони були знайдені в Південно-Східній Азії та Китаї, і їхній вік, за оцінками науковців, становить від 12 000 до 4 000 років. Це перевершує вік найдавніших досі відомих мумій з Чилі. Також дослідження показали, що великий ніс у носачів, мавп, довгий час вважався виключно ознакою соціального статусу та привабливості. Однак, комп’ютерна томографія розкрила його ключову роль у голосовій комунікації, дозволяючи самцям видавати гучні, далекобіжні крики, що проходять через носовий прохід.