Тільки нещодавно «безбар’єрність» асоціювалася в багатьох людей з чимось на кшталт облаштованих пандусів та підіймачів. Проте поняття безбар’єрності набагато ширше і стосується не лише фізичного виміру, але й освітнього, економічного, соціального.

Сьогодні під безбар’єрністю розуміють можливість для всіх користуватися різними послугами та отримувати всю необхідну інформацію без перешкод. Безбар’єрність в Україні стає ключовим фактором для інклюзивного суспільства.

Ми хочемо нагадати, які головні принципи та напрями лежать в основі філософії безбар’єрності⤵️

🔹 Коректна комунікація та термінологія

Аби не порушувати прав людей, зокрема сприяти формуванню та поглибленню негативних стереотипів, треба правильно вживати терміни. Адже ті терміни, які все ще часто використовують, є дискримінаційними. Наприклад, в українській мові раніше у вжитку було слово «інвалід». В англійській мові воно має різні значення, одне з яких — «непридатний». Отже називаючи так людину, ми називаємо її/його непридатною.

То як говорити коректно? Існує два простих правила:

1️⃣. Спочатку людина;

2️⃣. Називати все своїми іменами.

Тобто завжди на першому місці людина, а потім уже її діагноз чи будь-яка інша ознака.

Наприклад: не «глухий», а «людина з порушенням слуху». Не «інвалід» чи «людина з обмеженими можливостями», а «людина з інвалідністю», «людина з порушеннями опорно-рухового апарату», «людина з порушеннями рухової функції». Коректна комунікація – важливий аспект безбар’єрного середовища.

Якщо у вас є сумніви щодо того, чи правильний термін, ви можете скористатися «Довідником безбар’єрності», електронна версія якого містить словник термінів.

🔹 Архітектурна доступність або фізична безбар’єрність 🔹

Післявоєнна відбудова українських громад має базуватися на комплексному підході, одним з основних напрямків якого буде безбар’єрність. Фізична безбар’єрність передбачає відсутність бар’єрів до всіх об’єктів фізичного оточення. Безбар’єрне середовище – це зручність та комфорт для кожного.

В Україні були прийняті та стали обов’язковими до виконання оновлені Державні будівельні норми «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення». Ці ДБН оновлені з урахуванням найкращого європейського досвіду та встановлюють сучасні вимоги доступності, що відповідає Національній стратегії створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року, розробленої в межах ініціативи Першої леді України Олени Зеленської.

🔹 Цифрова безбар’єрність 🔹

💻 Цифрова безбар’єрність забезпечує доступ до швидкісного Інтернету, публічних послуг та публічної цифрової інформації всім суспільним групам, включаючи літніх людей, осіб з інвалідністю, людей, які проживають у сільській місцевості. Цифрова безбар’єрність розширює можливості.

Цифрова безбар’єрність має декілька складових, а саме:

▪️ доступ та підключення до цифрової інфраструктури – комп’ютеризація державних та соціальних закладів;

▪️ доступ до знань та компетентностей – йдеться про адаптованість сайтів та застосунків для вісіх груп людей;

▪️ доступ до сервісів, тобто доступ до навчання цифровим навичкам та володіння базовими цифровими навичками;

▪️ захищені цифрові права – це універсальні цифрові права всіх людей, а також аналогові відповідники цифрових сервісів.

Зробити інклюзивну вебсторінку, електронний документ чи мобільний застосунок – частина реалізації принципу безбар’єрного середовища. Цифрова безбар’єрність – ключ до рівних можливостей.

До речі, перевірити сайт на доступність можна за допомогою вебчекера та після перевірки отримати рекомендації щодо того, що саме потребує корекції.

🔹 Інформаційна безбар’єрність 🔹

Люди незалежно від їх функціональних порушень чи комунікативних можливостей повинні мати доступ до інформації в різних форматах. Інформаційна безбар’єрність – це право на отримання інформації.

Зокрема, мова йде про викладення інформації шрифтом Брайля для людей із порушенням зору або використання жестової мови для людей із вадами слуху.

🔹 Освітня та економічна безбар’єрність 🔹

📖 Освітня безбар’єрність – це рівні можливості та вільний доступ до освіти, зокрема освіти протягом життя, а також здобуття іншої професії, підвищення кваліфікації та опанування додаткових компетентностей. Освітня безбар’єрність відкриває нові горизонти.

Реалізація освітньої безбар’єрності передбачає такі стратегічні цілі:

▪️ можливість дорослих, молоді та дітей використовувати всі види та форми освіти;

▪️ задоволення особливих освітніх потреб всіх учасників освітнього процесу;

▪️ створення інклюзивного освітнього середовища.

💵 Економічна безбар’єрність – це забезпечення умов та можливостей для працевлаштування та безперешкодного заняття підприємництвом чи самозайнятістю для абсолютно всіх суспільних груп. Економічна безбар’єрність стимулює розвиток.

Крім того, до забезпечення безбар’єрності належить комплекс заходів і практик, які допоможуть працевлаштувати представників вразливих верств населення, зокрема осіб з інвалідністю, пенсіонерів, студентів без досвіду роботи, вагітних жінок і батьків у декреті. Серед них:

▪️ впровадження програм професійної підготовки та кар’єрної орієнтації;

▪️ навчання фінансової грамотності;

▪️ розвиток підприємницької культури;

▪️ надання консультаційної підтримки;

▪️ створення додаткових можливостей для дистанційної роботи тощо.

🔹Суспільна та громадянська безбар’єрність🔹

Рівні можливості участі всіх людей, їх об’єднань та окремих суспільних груп у житті громад та держави, участь людей у суспільно-політичному та культурному житті, сприятливе середовище для фізичного розвитку й інших видів самореалізації. Все це є частиною суспільної / громадянської безбар’єрності. Суспільна безбар’єрність об’єднує громади.

☝️Забезпечуючи безбар’єрність, ми не просто забезпечуємо людині вільний доступ до чогось, ми гарантуємо їй право користуватися громадськими послугами на рівні з іншими. Безбар’єрність – це шлях до інклюзивного майбутнього.

#Безбарєрність