Небезпека дифтерії: Що потрібно знати для захисту?

В останні роки в Україні спостерігаються серйозні виклики у сфері вакцинації, що створює високий ризик поширення таких інфекцій, як дифтерія. Це захворювання є надзвичайно контагіозним, і його потенціал до швидкого поширення викликає занепокоєння. За останній період в країні було зафіксовано значне зростання кількості випадків цієї недуги, зокрема десятки підтверджених діагнозів лише за один місяць. Ці випадки були зареєстровані в кількох регіонах, включаючи західні області та столицю, а також виявлено чимало носіїв інфекції, які можуть поширювати її, не маючи явних симптомів.

Дифтерія – це інфекція, що повністю контролюється вакцинацією. Проте, низький рівень охоплення щепленнями створює сприятливі умови для повернення подібних загроз та можливого укорінення, що може призвести до масштабних епідемій. Статистика свідчить про критично низький відсоток вакцинованих як серед дитячого, так і серед дорослого населення, що значно нижче рекомендованого рівня у 95%, необхідного для формування колективного імунітету.

Що таке дифтерія?

Дифтерія — це гостре інфекційне захворювання, що характеризується розвитком фібринозного запалення, переважно на слизових оболонках ротоглотки, але може вражати й інші органи. Воно супроводжується сильною інтоксикацією організму, яка негативно впливає на серцево-судинну та нервову системи, а також на нирки.

Збудником цієї хвороби є специфічна бактерія – дифтерійна паличка (коринебактерія), яка виробляє потужний екзотоксин. Цей токсин є ключовим фактором у розвитку важких форм захворювання. Сама бактерія досить стійка у зовнішньому середовищі, здатна зберігати життєздатність до 15 діб. Однак токсин є менш стійким: він швидко руйнується при нагріванні (понад +60°C) або під впливом прямих сонячних променів. Інкубаційний період захворювання зазвичай триває від 3 до 10 днів. Джерелом інфекції завжди є інфікована людина – як хворий, так і безсимптомний носій.

Шляхи передачі та прояви

Основний механізм передачі інфекції – повітряно-крапельний. Збудник, що знаходиться у рото- і носоглотці інфікованої особи, виділяється у повітря під час розмови, кашлю чи чхання, заражаючи оточуючих. Також можливі інші шляхи передачі, такі як пиловий, контактно-побутовий (через спільні предмети – рушники, іграшки) та аліментарний (через заражені продукти, наприклад, молоко).



Ця хвороба проявляється як ангіна, з характерним утворенням сірих щільних плівок у горлі, які можуть значно ускладнювати дихання та ковтання. Захворювання може мати різні форми – від легких до вкрай важких, що супроводжуються розвитком інфекційно-токсичного шоку, який часто призводить до летального результату. Смертність від неї може сягати до 50%, навіть за умови вчасного лікування. Крім ротоглотки та гортані, інфекція може вражати серце, нирки, нервову систему, а також очі, шкіру та статеві органи. Типові симптоми включають біль у горлі, підвищену температуру, лихоманку, набряк слизової ротоглотки, осиплість голосу, набряк шиї та збільшення лімфатичних вузлів.

Небезпечні ускладнення та єдиний захист

Серед можливих ускладнень дифтерії – блокування дихальних шляхів, серйозне пошкодження серцевого м’яза (міокардит), ураження нервової системи (що може призвести до паралічів), ураження нирок (нефрозонефрит) та легеневі інфекції, такі як пневмонія або дихальна недостатність.

Єдиним ефективним способом захисту від дифтерії та попередження її небезпечних ускладнень є вакцинація. Дітям щеплення проводять згідно з Національним календарем профілактичних щеплень, а дорослим необхідна регулярна ревакцинація кожні 10 років. Метою щеплення є формування антитоксичного імунітету, який зводить нанівець ризик розвитку важких форм цього захворювання та істотно знижує загальну захворюваність.

Для запобігання поширенню захворювання важливим є також своєчасне виявлення хворих, їх негайна ізоляція та лікування, а також виявлення та санація носіїв бактерії. Хворі на дифтерію підлягають обов’язковій госпіталізації до медичних закладів, де їм призначається суворий ліжковий режим. Основою специфічного лікування є негайне введення протидифтерійної анатоксичної сироватки в поєднанні з антибактеріальною терапією. Без своєчасного введення сироватки летальність може сягати 50%, і навіть з нею ризик смерті залишається до 20%.

Враховуючи поточну епідеміологічну ситуацію з дифтерією, медичні установи закликають населення серйозно поставитися до питання імунізації. Зверніться до свого сімейного лікаря або педіатра для консультації щодо необхідності проведення щеплення проти цієї інфекції, оскільки воно є обов’язковим та безоплатним. Ваше здоров’я та здоров’я вашої громади залежить від свідомого ставлення до профілактики.