Важливе повідомлення для сільгоспвиробників усіх форм власності!

Марокканська сарана та італійський прус становлять серйозну загрозу для сільського господарства України. Ці шкідники, відомі своєю агресивністю та здатністю до масового розмноження, можуть завдати значних збитків посівам, що ставить під удар врожайність та економічну стабільність аграрного сектору. З огляду на це, впровадження особливого режиму захисту рослин на території Борозенської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області є вкрай необхідним заходом. Це пов’язано з поширенням саме марокканської сарани (Dociostaurus maroccanus) та італійського пруса (Calliptamus italicus), які вимагають негайного реагування.

Для ефективного контролю за поширенням цих небезпечних шкідників, необхідно провести ретельне обстеження сільськогосподарських угідь, неораних земель, пасовищ, а також територій, що межують із Бериславським районом Херсонської області. Головна мета таких обстежень — виявлення та запобігання розповсюдженню осередків із надпороговою чисельністю марокканської сарани або італійського пруса. Сарана, як типовий поліфаг, здатна поїдати практично всі рослини, але особливо полюбляє злакові культури, такі як кукурудза, просо, сорго, пшениця, а також очерет та пирій. На культурних рослинах ці шкідники об’їдають усі наземні частини, насамперед листя, а на зернових — відгризають колоски, знищуючи соковиті плоди.

Саранові поділяються на стадні та нестадні види. До стадних належать італійський прус, перелітна та марокканська сарана. Саме стадні види час від часу збираються у величезні куліги (личинки) або зграї (імаго) та мігрують на далекі відстані. Дорослі особини можуть перелітати до кількох десятків кілометрів, а під час сильних вітрів зграї саранових можуть долати понад 200 км за добу. Марокканська сарана досягає розмірів 29-59 мм, має буре або зеленувате забарвлення, з характерним кілем на передньоспинці та бурими плямами на надкрилах. Личинки проходять п’ять віків, збільшуючись у розмірах та розвиваючи зачатки крил. Відродження личинок відбувається наприкінці травня — на початку червня, а окрилення та відкладання яєць триває з липня до жовтня. Зимують яйця у ґрунті в спеціальних «ворочках» на глибині 3-3,5 см.

Ненажерливість личинок сарани зростає зі збільшенням їх віку, особливо за спекотної погоди (+20…+28°С). Високі температури часто провокують масовий рух личинок у пошуках соковитої рослинності, зокрема в посіви сільськогосподарських культур. Згуртовані куліги личинок здатні знищувати на своєму шляху до 40-100% рослинної маси. За добу вони можуть переміщуватись на 30-50 м, рідше — на 150-200 м, а за весь личинковий період — до 3-4 км від місць відродження. Шкодочинність прямо залежить від розміру куліг та стану рослинності. Тисяча особин сарани на одному квадратному метрі здатна знищити до 30 кг сухої рослинної маси. Таким чином, саранові, як небезпечні фітофаги, у роки масового розмноження можуть завдати величезних збитків агропромисловому комплексу.

Заходи боротьби з сарановими:

Система захисту від саранових починається з профілактичних заходів, а саме з регулярного обстеження місць їх резервації. Найкращий час для обстежень — після сходу сонця до 9:00 або з 18:00 до заходу сонця, коли саранові перебувають у стані відносного спокою на рослинах. Хімічні обробки посівів проводять за чисельності личинок стадних видів 2-5 екз./кв. м, а нестадних саранових — 10-15 екз./кв. м. Захист слід починати за масової появи личинок I віку. Основну масу стадних саранових потрібно ліквідувати на стадії розвитку III-IV віку, а хімічні заходи слід завершити до окрилення шкідників. Рухому кулігу обробляють на площі за 200-250 м від її «голови», охоплюючи ділянку, що перевищує фронт куліги. Обробки проводяться дозволеними до використання в Україні інсектицидами згідно з «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Оптимальний час для обробок — ранок та вечір, коли шкідники знаходяться на рослинах.

Восени найефективнішими агротехнічними заходами є боронування, дискування або глибока відвальна оранка всієї площі, залежно від характеру її використання (перелоги, пасовища тощо). За наявності 1-2 і більше «ворочок» яєць на квадратному метрі та високої щільності саранових у попередній вегетації, необхідно планувати суцільні хімічні обробки.

У разі виявлення осередків марокканської сарани або італійського пруса, вкрай важливо негайно повідомити про це Головне Управління Держпродспоживслужби в Одеській області. Щоб запобігти масовому поширенню цього небезпечного шкідника, необхідно терміново провести захист посівів та інших несільськогосподарських угідь. Для цього слід використовувати дозволені до застосування інсектициди згідно з «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні», дотримуючись рекомендованих норм та санітарних правил. Завчасне реагування та злагоджені дії є ключем до збереження врожаю та запобігання значним економічним втратам.

Ця інформація підготовлена Тетяною КРАВЧЕНКО, державним фітосанітарним інспектором Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, з метою забезпечення своєчасного та ефективного захисту сільськогосподарських угідь від саранових шкідників.