Гаряча лінія Олександра Поворознюка 068 377 77 77 з 9 до 20
  • +
  • +
  • +
  • +
  • +
  • +
  • +
  • +
  • +
  • +
  • +
  • +
  • +
  • +
  • +
  • +
  • +
  • +
  • +
  • +
  • +
  • +
  • +
Відкрити/Закрити Фільтри

Новини Броварська Отг

Увага!!! Бджоли на ріпаку! | Новини

Увага!!! Бджоли на ріпаку!

     В Україні близько 95% від загальної посівної площі ріпаку, це – озимий ріпак. Кліматичні умови є сприятливими для вирощування саме озимого ріпаку. Перевагою озимого ріпаку перед ярим є те, що у зв’язку з довшим вегетаційним періодом його розвиток дещо сильніший, врожайність вища, а вміст олії в насінні на 2-4% більший.
     У посівах озимого ріпаку спостерігається заселення і пошкодження рослин жуками ріпакового квіткоїда, прихованохоботників та ін. Виявивши шкідників у кількостях, що наближаються до порогу шкодочинності: ріпакового квіткоїда – 3-4 жуки на одну рослину, стеблового прихованохоботника – 3-6 жуків на 25 рослин, капустяного білана (2 особини на 1 м2), хрестоцвітих блішок (5 особин на 1 м2), ріпакового пильщика (2 шт. на 1 м2) потрібно використовувати якісні інсектицидні препарати, такі як Моспілан, р.п. 0,12 кг/га; Біскайя 240 OD, о.д. 0,25 л/га; Вантекс, мк.с. 0,04-0,06 л/га; Децис Профі 25 WG, в.г. 0,07 л/га; Карате Зеон 050 CS, к.с. 0,15 л/га; або аналоги.
     За появи ознак хвороб: пероноспорозу, альтернаріозу, фомозу тощо, посіви обробляють Альєттом, з.п. 1,2-1,8 кг/га, Ридомілом Голд МЦ, в.г. 2,5 кг/га, Містиком, к.е. 1 л/га, іншими.       Технологія вирощування ріпаку передбачає запилення бджолами під час цвітіння, що значно підвищує його урожайність. Останніми роками від неправильного і несвоєчасного застосування хімічних препаратів було допущено масове отруєння бджолиних сімей, частина з яких загинула. Пасічники понесли при цьому великі матеріальні збитки.
     Для попередження отруєння пестицидами бджіл на ріпакових полях та інших квітучих рослинах потрібно використовувати малотоксичні для них інсектициди, та препарати групи піретроїди, які мають виражені репелентні (відлякуючі) властивості, завдяки чому бджоли уникають оброблених ділянок. При контакті з піретроїдом, бджоли починають енергійно чистити свої хоботки і вусики. Стресовий стан змушує їх повернутися до вулика і оберігає від набору смертельної дози препарату. Потрібно пам’ятати, що нешкідливими для бджіл є інсектициди 3-4 класу токсичності, за умови використання їх у вечірній час та
ізоляції бджолосімей як мінімум на 1 добу.
     Профілактика отруєння бджіл базується на суворому дотриманні регламентів застосування токсичних для бджіл речовин. Щоб запобігти проблемі знищення бджіл, відповідно до ст. 37 Закону України «Про бджільництво», керівникам господарств необхідно не пізніше, ніж за три доби до початку хімобробки, попередити пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до 10 (десяти) кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється місце, час і спосіб проведення обробки, назва пестициду, ступінь і строк дії токсичності препарату, а також вказується час ізоляції бджіл. Обробки проводять у період відсутності льоту бджіл у ранкові і вечірні години. Не допускають обробку квітучих медоносів під час масового льоту бджіл.
     Застосування пестицидів регламентується Державними санітарними правилами ДСП8.8.1.2.001-98. Асортимент, норми, кратність застосування пестицидів і агрохімікатів повинні відповідати «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» і доповнень до «Переліку». Всі роботи з пестицидами слід проводити в ранкові (до 10) і вечірні (після 18) години. Як виняток, у похмурі і прохолодні дні допускається проведення обробок у денні години. Завчасно, але не менше, ніж за дві доби до початку проведення кожної хімічної обробки, адміністрація господарства сповіщає населення, власників суміжних сільськогосподарських угідь і об’єктів про місця, строки і методи застосування пестицидів. У період проведення робіт у радіусі 200 м від меж ділянок, що обробляються, повинні бути встановлені попереджувальні написи. Обприскування проводяться при швидкості вітру 3-4 м/с. 3абороняється залишати пестициди і агрохімікати без охорони в місцях застосування.

Оксана ЗАБУЖНА,
державний фітосанітарнний інспектор
ГУ Держпродспоживслужби у Львівській обл.

Коментарі