Доманівська ОТГ, Сад та огород
Західний кукурудзяний жук: Захист врожаю кукурудзи
Західний кукурудзяний жук: Як захистити врожай від небезпечного шкідника
Західний кукурудзяний жук (Diabrotica virgifera virgifera Le Conte) становить серйозну загрозу для посівів кукурудзи, завдаючи значної шкоди як під час вегетаційного періоду, так і в процесі розвитку рослин. Його личинки руйнують кореневу систему, тоді як дорослі комахи пошкоджують волоть, жіночі суцвіття, листя та навіть молоді качани. Ці пошкодження призводять до ослаблення рослин, їх вилягання, уповільнення росту, підвищеної вразливості до хвороб та ускладнень при збиранні врожаю. Особливо критичною є ситуація, коли кукурудзу вирощують на одному полі протягом кількох років поспіль без дотримання сівозміни, що створює сприятливі умови для розмноження та накопичення цього небезпечного шкідника.
Як шкодить західний кукурудзяний жук?
Личинки жука, живлячись корінням кукурудзи, спричиняють в’янення, пожовтіння, відставання у рості або навіть загибель рослин. Дорослі комахи активно пошкоджують як репродуктивні органи рослини (волоть, стовпчики жіночих суцвіть), так і вегетативні частини, такі як листя та молоді качани. Як наслідок, пошкоджені рослини кукурудзи втрачають свою життєздатність, стають ламкими, вилягають під впливом вітру та дощу, а їх стебла можуть деформуватися, набуваючи характерної форми «гусячої шиї». Важливо зазначити, що жуки також виступають переносниками збудників різноманітних хвороб, включаючи грибки, бактерії та віруси, що ще більше ускладнює боротьбу з ними та знижує якість майбутнього врожаю.
Опис шкідника:
Дорослий жук має довжину 5–6 мм, його забарвлення варіюється від блідого жовтувато-чорного до чорного, з характерними темними поздовжніми смугами на надкрилах. Личинка, яка досягає до 18 мм у довжину, має жовто-білий колір та коричневу голову.
Цикл розвитку та розповсюдження:
Західний кукурудзяний жук проходить один цикл розвитку на рік, зимуючи в ґрунті у стадії яйця. Самки відкладають яйця в поверхневі шари ґрунту біля основи стебел кукурудзи, і навесні з них вилуплюються личинки. Дорослі жуки здатні до самостійного перельоту зі швидкістю до 10 км/год, а також можуть переноситися на значні відстані за допомогою вітру, перевищуючи 20 км/год. Цей шкідник може потрапляти до нових регіонів через транспортні засоби, вантажі, а також з ґрунтом, в якому знаходяться яйця.
Як виявити та контролювати західного кукурудзяного жука?
Для ефективного контролю над цим шкідником необхідно регулярно оглядати посіви кукурудзи, особливо в період цвітіння. Звертайте увагу на ознаки пошкодження: пожовтіння, в’янення рослин, деформацію стебел («гусяча шия»), пошкоджені качани або волоть. Використання феромонних пасток є дієвим методом для моніторингу чисельності жука та контролю його популяції. Також рекомендується проводити обстеження ґрунту на наявність личинок, особливо на ділянках із ослабленими або пожовтілими рослинами.
Рекомендовані заходи боротьби:
1. Дотримання сівозміни: Найважливішим заходом стримування розмноження шкідника є уникнення вирощування кукурудзи на тому самому полі протягом кількох років поспіль.
2. Вибір стійких сортів та гібридів: Слід обирати сорти та гібриди кукурудзи, які мають високу регенеративну здатність кореневої системи та глибоке її залягання.
3. Запобігання розповсюдженню: Уникайте перевезення ґрунту із заражених ділянок, щоб запобігти поширенню яєць шкідника на нові території.
Системний підхід, що включає злагоджені дії аграріїв та фахівців із захисту рослин, є ключовим для ефективного стримування поширення західного кукурудзяного жука. У разі виявлення ознак ураження шкідником, рекомендується негайно звернутися до найближчих територіальних органів Держпродспоживслужби для отримання кваліфікованої допомоги та консультацій.


