Увага! ‼️

Лейкоз великої рогатої худоби: небезпека та профілактика

Лейкоз великої рогатої худоби (ВРХ) – це серйозне інфекційне захворювання хронічного характеру, яке має пухлинну природу. Хвороба характеризується неконтрольованим розмноженням клітин кровотворних органів, що призводить до порушення їхнього дозрівання та інфільтрації різних органів і тканин, а також утворення злоякісних пухлин. Розуміння лейкозу ВРХ та його наслідків є критичним для забезпечення здоров’я стада та безпеки споживання продуктів тваринництва.

Збудником лейкозу ВРХ є онкогенний РНК-вірус, який паразитує в лейкоцитах. Цей вірус має генетичну спорідненість з вірусом лейкозу людини, хоча вірус лейкозу корів не передається людині. Проте, продукти, отримані від хворих тварин, можуть містити канцерогенні речовини, здатні викликати онкологічні захворювання у людей. Необхідно пам’ятати про потенційну небезпеку для здоров’я людини.

До вірусу лейкозу сприйнятлива велика рогата худоба незалежно від породи, віку та продуктивності. Також можуть хворіти вівці, кози, кролі, свині, і меншою мірою – коні, коти та собаки. Варто зазначити, що вірус нестійкий до високих температур і гине при нагріванні до 80 °С протягом однієї хвилини. Знання про те, які види тварин можуть бути вражені лейкозом, дозволяє ефективніше планувати профілактичні заходи.

В організмі інфікованих тварин порушуються обмінні та біохімічні процеси, що негативно впливає на якість молока та м’яса, призводячи до накопичення шкідливих продуктів обміну з канцерогенною дією. Це, в свою чергу, може мати негативні наслідки для здоров’я споживачів. Контроль за якістю продукції є важливим аспектом боротьби з лейкозом.

Основним джерелом інфекції є заражені вірусом лейкозу тварини на будь-якій стадії хвороби. Вірус передається через кров, молоко, слину та інші виділення, що містять інфіковані лімфоїдні клітини. Розуміння шляхів передачі вірусу дозволяє вжити ефективних заходів для запобігання поширенню хвороби.

Поширенню лейкозу серед здорового поголів’я сприяють:

• спільне утримання здорових та хворих тварин;
• спільний випас;
• випоювання телят молозивом та молоком від інфікованих корів;
• використання сперми заражених биків для осіменіння.

На жаль, лікування лейкозу ВРХ на сьогодні не розроблено. Хворих тварин піддають вимушеному забою, а закупівля молока з господарств, де виявлено лейкоз, заборонена. Господарства, в яких виявлено позитивно реагуючу на лейкоз худобу, вважаються неблагополучними. Необхідно вживати всіх можливих заходів для запобігання поширенню хвороби та мінімізації економічних втрат.

З метою запобігання розповсюдженню цього небезпечного захворювання в неблагополучних стадах, фермах та присадибних господарствах категорично забороняється:

• Використовувати молоко без попереднього знезараження для громадського харчування, згодовувати тваринам, реалізовувати його переробним підприємствам та на ринках.
• Молоко корів неблагополучних на лейкоз присадибних господарств громадян використовується лише після знезараження в межах цього господарства.
• Випасати хворих на лейкоз тварин разом зі здоровими в загальних стадах.
• Реалізовувати тварин з племінною та користувальною метою.
• Перегруповувати тварин без відома спеціалістів державних установ ветеринарної медицини.
• Доїти одними доїльними апаратами корів, заражених та вільних від вірусу лейкозу ВРХ.
• Використовувати молозиво хворих на лейкоз корів для напування телят, отриманих від здорових корів.

Після забою хворої тварини необхідно обов’язково провести дезінфекцію місця її утримання одним із рекомендованих засобів, таких як 2% розчин їдкого натрію, розчин хлорного вапна та хлорвмісних препаратів, 2% розчин формаліну, 5% розчин кальцинованої соди або іншими дезінфекційними засобами, зареєстрованими в Україні. Дезінфекція є важливим етапом у боротьбі з поширенням вірусу.

Звертаємо увагу власників худоби на необхідність відповідального ставлення до здоров’я своїх тварин. Придбання великої рогатої худоби слід здійснювати виключно за погодженням з державною службою ветеринарної медицини та за наявності відповідних ветеринарних документів. Відповідальність власників є ключовим фактором у запобіганні поширенню лейкозу.

Пам’ятайте, своєчасне виявлення та дотримання профілактичних заходів є запорукою збереження здоров’я вашого поголів’я та безпеки харчових продуктів для населення. Профілактика є найефективнішим способом боротьби з лейкозом.

В 2025 році в особистих селянських господарствах нашої області реєструються випадки лейкозу великої рогатої худоби, що створює ризик подальшого поширення захворювання. Будьте пильними та відповідальними!