Кодимська Отг, Суспільство
Сарана та прус: загроза сільському господарству Херсонщини
Увага! Загроза сільськогосподарських угідь: марокканська сарана та італійський прус
Шановні сільгоспвиробники всіх форм власності!
Відповідно до статті 5 Закону України «Про захист рослин» та у зв’язку із запровадженням особливого режиму захисту рослин на території Борозенської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області, пов’язаного з поширенням марокканської сарани (Dociostaurus maroccanus) та італійського пруса (Calliptamus italicus), наполегливо рекомендується провести ретельне обстеження сільськогосподарських угідь, неорних земель та пасовищ. Особливу увагу слід приділити територіям, що межують з Бериславським районом Херсонської області, з метою виявлення та запобігання поширенню осередків з надпороговою чисельністю цих небезпечних шкідників.
Саранові становлять серйозну загрозу для сільськогосподарських культур. Ці комахи вважаються одними з найагресивніших і найшкідливіших у світі, особливо стадні види, яким притаманні періодичні масові розмноження. Це призводить до значних збитків сільському господарству. Саранові часто з’являються несподівано, як стихійне лихо, якому важко протистояти. Для того, щоб шкідник не став неприємною несподіванкою, необхідно постійно проводити моніторинг у місцях їхньої резервації та, у разі виникнення загрози, терміново вживати заходів для знищення.
Сарана є типовим поліфагом, тобто вона споживає широкий спектр рослин. Особливу перевагу надає злаковим культурам, таким як кукурудза, просо, сорго, пшениця, а також очерету, пирію тощо. На культурних рослинах вони пошкоджують усі наземні частини, насамперед листя. На зернових культурах сарана відгризає колоски та поїдає соковиті плоди.
За способом життя саранові поділяються на стадні, до яких належать італійський прус, перелітна та марокканська сарана, та нестадні види, такі як кобилки та коники. Саранові періодично збираються у величезні зграї (якщо це личинки) або скупчення (імаго) і мігрують на далекі відстані. Дорослі особини можуть перелітати групами на відстань до кількох десятків кілометрів. Однак під час сильних вітрів зграї стадних саранових можуть переноситися на ще більші відстані, відомі випадки перельотів на понад 200 км за добу.
Імаго досягають розміру 29-59 мм, мають буре або зеленувате забарвлення. Передньоспинка вирізняється гострим поздовжнім кілем посередині. Надкрила довгі, з бурими плямами, а задні крила прозорі зі слабким жовтувато-зеленуватим відтінком в основній частині. Личинка схожа на імаго, проходить п’ять віків розвитку. З другого віку у личинки починають розвиватися зачатки крил, розміри яких характерні для кожного віку. З кожним линянням збільшується кількість члеників вусиків (з 13 у першому віці до 26 в останньому). Личинки зазвичай відроджуються в третій декаді травня — на початку червня в теплі роки, а в холодні – в другій декаді червня. Окрилення у південних резерваціях починається на початку липня, а відкладання яєць самками триває з середини серпня до жовтня. Саранові мають одне покоління за рік. Зимують яйця у ґрунті у спеціальних воронках, кожна з яких містить 20-24 і більше яєць. Воронки з яйцями розміщуються у пухкому ґрунті на глибині 3-3,5 см.
Ненажерливість личинок зростає з віком, особливо за спекотної погоди (+20…+28°С). Надвисокі температури повітря часто стимулюють масовий рух личинок, зазвичай в одному напрямку, у пошуках соковитої рослинності, зокрема на посіви сільськогосподарських культур. Згуртовані личинки, торкаючись одна одної, формують умовний рефлекс стадності. Куліги личинок здатні знищувати 40-100% рослинної маси на своєму шляху. За добу вони зазвичай переміщуються на 30-50 м, рідше – на 150-200 м, а за всю личинкову фазу можуть відійти від місць відродження на відстань до 3-4 км. Шкодочинність залежить від розміру куліг та стану рослинності. Наприклад, сарана у кількості 1000 особин на кв.м з’їдає 30 кг рослинної маси в сухій вазі. Всі види саранових є небезпечними фітофагами, тому в роки їх масового розмноження вони можуть завдавати сільськогосподарським посівам значних збитків.
Заходи боротьби з сарановими
Система захисту від саранових повинна починатися з профілактичних заходів, зокрема з проведення обстеження місць резервації. Обстеження найефективніше проводити після сходу сонця і до 9 години ранку, або з 18-ї години вечора до заходу сонця, коли саранові перебувають у стані відносного спокою на рослинах.
Хімічні обробки проводяться за чисельності личинок стадних видів 2-5 екз./кв. м, нестадних саранових – 10-15 екз./кв. м. Захист посівів від саранових розпочинають при масовій появі личинок I віку. Основну масу личинок стадних саранових слід знищити під час їх розвитку у III-IV віках, до окрилення всі хімічні заходи мають бути завершені. Кулігу, що рухається, обробляють на площі за 200-250 м від її «голови», охоплюючи її по спіралі. Обробки проводяться дозволеними до використання в Україні інсектицидами згідно з «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Обробки слід здійснювати вранці та ввечері, коли шкідники активно перебувають на рослинах.
Найефективнішими заходами восени є проведення боронування, дискування або оранки всієї площі, залежно від характеру її використання (перелоги, пасовища тощо). В осередках з високою чисельністю ворочок ефективним агротехнічним прийомом є глибока відвальна оранка з наступним боронуванням. За наявності 1-2 і більше ворочок на кв. м та високої чисельності саранових за попередньої вегетації планується проведення суцільних хімічних обробок.
У разі виявлення осередків марокканської сарани або італійського пруса необхідно негайно повідомити про це Головне Управління Держпродспоживслужби в Одеській області. Для запобігання масовому поширенню шкідника проведіть захист посівів та інших несільськогосподарських угідь, використовуючи дозволені інсектициди згідно з «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» відповідно до рекомендованих норм та санітарних правил.
Державний фітосанітарний інспектор
Головного управління Держпродспоживслужби
в Одеській області
Валентина КОСКОВА

