Сарана становить серйозну загрозу для врожаю: Заходи боротьби та профілактики

Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області попереджає про активізацію сезонної фази розвитку саранових в Україні. Зокрема, спостерігається масове поширення марокканської сарани (Dociostaurus maroccanus) та італійського пруса (Calliptamus italicus). Ці шкідники харчуються листям, стеблами та квітами різноманітних сільськогосподарських культур. Під час міграції сарана здатна знищити весь посів за короткий термін, призводячи до втрат врожаю від 25% до 100%.

Необхідність своєчасного виявлення та боротьби

Зважаючи на потенційну шкоду, вкрай важливо проводити термінові та систематичні обстеження сільськогосподарських угідь, неорних земель, пасовищ та територій поблизу водойм. Це дозволить своєчасно виявляти осередки сарани з високою чисельністю та запобігати їх поширенню.

Оптимальний час для обстеження

Найкращий час для виявлення сарани – ранній ранок (до 9:00) або вечір (з 18:00 до заходу сонця). У цей період комахи перебувають на рослинах у стані відносного спокою, що полегшує їх виявлення.

Спосіб життя та причини спалахів чисельності

Саранові поділяються на стадні (італійський прус, марокканська сарана) та нестадні види. Спалахи чисельності цих шкідників часто пов’язані з посушливими роками та весняними посухами. Збільшення їх популяції спостерігається після 1-2 посушливих років, що характеризуються підвищеними температурами та зменшеною кількістю опадів, як це спостерігається нині.

Міграційні здатності

Саранові збираються у величезні куліги (личинки) або зграї (дорослі комахи) та мігрують на значні відстані, долаючи десятки кілометрів за день. У дні з сильним вітром зафіксовані випадки міграції на понад 200 км за добу.

Характеристики шкідників

Сарана марокканська:

• Розміри: самці 20-28 мм, самки 28-38 мм.
• Зовнішній вигляд: очі відносно невеликі, вусики довші за голову. Крила прозорі з темними плямами. Задні стегна бліді, з трьома помітними чорними плямами.
• Колір: стадна форма – жовтувата, з блідими плямами на задніх стегнах. Одинична фаза – сірувато-бура, з чіткими темними плямами на задніх стегнах.
• Шкодочинність: пошкоджує листя, стебла та квіти багатьох культур, включаючи хлібні злаки, бобові, тютюн, буряки, овочеві та баштанні культури. Молоді рослини знищує повністю.

Прус італійський:

• Розміри: самці 14,5 – 25 мм, самки 23,5 – 41,1 мм.
• Зовнішній вигляд: колір тіла варіює від коричнево-бурого до білуватого. Передньоспинка з вираженими боковими кілями. Крила вузькі, рожеві біля основи, часто з чорнуватими плямами.
• Середовище проживання: відкриті біотопи, сухі луки, пустища, узбіччя доріг, закинуті кар’єри. Віддає перевагу місцям із щільними кущиками та ділянками голої землі.
• Шкодочинність: широкий поліфаг, харчується практично всіма рослинами.

Заходи боротьби з сарановими:

Хімічні обробки проводяться за певних умов чисельності шкідників: 2-5 екз./кв. м для стадних видів та 10-15 екз./кв. м для нестадних. Захист посівів розпочинають з масової появи личинок першого віку. Важливо завершити хімічні заходи до окрилення личинок, обробляючи рухомі куліги на площі 200-250 м від їхнього «переду».

Обробки здійснюються дозволеними в Україні інсектицидами, згідно з державним реєстром. Рекомендовано проводити обробки вранці та ввечері, коли шкідники перебувають на рослинах.

Правові зобов’язання

Згідно зі статтею 18 Закону України «Про захист рослин», усі суб’єкти господарювання та громадяни зобов’язані проводити систематичні обстеження угідь та інформувати центральний орган виконавчої влади про виявлення шкідливих організмів.

У разі виявлення осередків перелітної сарани, необхідно негайно повідомити Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області за телефонами: 0532 606647, 0993803757.