УВАГА! НЕБЕЗПЕКА! САРАНА!

Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області попереджає про активізацію сезонної фази розвитку сарани в Україні. Особливу тривогу викликає масове поширення марокканської сарани (Dociostaurus maroccanus) та італійського пруса (Calliptamus italicus). Ці шкідники харчуються листям, стеблами та квітами різноманітних рослин. Під час міграції сарана здатна знищити весь посів за короткий термін, призводячи до втрати врожаю від 25% до 100%.

З огляду на серйозність загрози, необхідно вживати негайних та систематичних заходів. Важливо проводити регулярне обстеження сільськогосподарських угідь, неорних земель, пасовищ та територій біля водойм. Це дозволить своєчасно виявити та запобігти поширенню осередків із високою чисельністю перелітної сарани.

Рекомендації щодо обстеження: Обстеження найкраще проводити рано вранці, з 6:00 до 9:00, або ввечері, з 18:00 до заходу сонця. У цей час саранові перебувають у відносно спокійному стані на рослинності.

Типи сарани та їх особливості:

• Стадні види: до них належать італійський прус та марокканська сарана.
• Нестадні види: включають кобилок, коників та інших.

Спалахи чисельності сарани часто пов’язані з посушливими роками. Збільшення популяції спостерігається після 1-2 посушливих років з підвищеними температурами та низькою кількістю опадів, що характерно для поточного року.

Міграція та шкодочинність: Саранові збираються у величезні куліги (личинки) або зграї (дорослих особин) і мігрують на значні відстані, долаючи десятки кілометрів за добу, а за сильних вітрів — понад 200 км. Вони здатні обгризати листя багатьох культурних рослин, включаючи злаки (пшениця, кукурудза, ячмінь), бобові (люцерна, конюшина), тютюн, цукрові буряки та овочеві культури. Молоді рослини сарана знищує повністю, а посіви стиглих злаків може перегризати, створюючи враження скошених або побитих градом полів.

Характеристики шкідників:

• Сарана марокканська: Довжина тіла самців 20-28 мм, самок — 28-38 мм. Відзначається жовтуватим забарвленням стадної форми, задніми стегнами зі слабко помітними темними плямами. Одинична фаза сірувато-бура з яскравими плямами на задніх стегнах.
• Прус італійський: Довжина самців — 14,5–25 мм, самок — 23,5–41,1 мм. Колір варіює від коричнево-бурого до білуватого. Має виражені бокові кілі на передньоспинці та численні чорнуваті плями на крилах. Шкідник є поліфагом, мешкає у відкритих біотопах, сухих луках, пустищах, узбіччях доріг, а також на штучних ландшафтах.

Заходи боротьби з сарановими:

Хімічні обробки проводяться за чисельності личинок стадних видів від 2-5 екз./кв. м, а не стадних — 10-15 екз./кв. м. Захист посівів слід починати з масової появи личинок першого віку. Найефективніший період для хімічних заходів — до окрилення шкідників, ліквідуючи основну масу личинок у III-IV віках. Рухомі куліги обробляють на відстані 200-250 м від їхнього «голови», охоплюючи територію по спіралі. Обробки проводяться дозволеними в Україні інсектицидами, вранці та ввечері, коли сарана знаходиться на рослинах.

Законодавчі вимоги: Відповідно до статті 18 Закону України «Про захист рослин», підприємства та громадяни зобов’язані проводити систематичні обстеження угідь та інформувати відповідні органи про виявлення шкідливих організмів. У разі виявлення осередків перелітної сарани, необхідно терміново повідомити Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області за телефонами: 0532 606647, 0993803757.