Головне управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області наголошує на важливості боротьби з борщівником Сосновського (Heracleum sosnowskyi Manden). Ця небезпечна рослина значно поширилася на Закарпатті, тому органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, установи, організації, керівники підприємств та господарств усіх форм власності, а також громадяни, повинні вжити негайних заходів. В осередках поширення борщівника вже з’явилися листкові розетки, що робить поточний момент ідеальним для початку активної боротьби.

На Закарпатті борщівник Сосновського зустрічається вздовж берегів річок та потічків, поблизу автомобільних і залізничних шляхів, на узбіччях польових доріг. Він також освоює деградовані пасовища, покинуті поля, пустирі, сміттєзвалища, а іноді навіть проникає в населені пункти, парки та на клумби.

«Гераклова трава», як часто називають борщівник через його значні розміри та велику надземну масу, становить серйозну загрозу для здоров’я людей. Активно розростаючись, борщівник витісняє інші рослини, порушує природний баланс місцевих екосистем і негативно впливає на туристичну привабливість регіону.

Небезпека борщівника для людини зумовлена наявністю фотоактивних речовин, які під впливом ультрафіолетового, зокрема сонячного, випромінювання, набувають токсичних властивостей. Навіть одноразовий контакт з борщівником може спричинити опіки 1-3 ступенів. Крім того, борщівник є сильним контактним та дихальним алергеном, а його запах відчувається на відстані до п’яти метрів.

Враховуючи небезпечність борщівника, необхідно регулярно проводити заходи з локалізації та ліквідації його осередків.

Найпростішим і доступним методом боротьби з борщівником є викошування. Цю процедуру слід повторювати кілька разів, оскільки рослина активно відновлюється з кореневої системи та проростає з насіння. Регулярне скошування запобігає цвітінню та утворенню насіння. Більш ефективним буде знищення борщівника шляхом відсікання товстих коренів лопатою на глибині 8-12 см після скошування. Важливо пам’ятати, що навіть скошені рослини можуть дозрівати, тому їх доцільно спалювати.

Іншим методом контролю борщівника є випасання овець та великої рогатої худоби, які поїдають молоді рослини.

Застосування гербіцидів також є ефективним способом боротьби. Обробку слід проводити навесні, на початку вегетаційного періоду, коли висота рослин не перевищує 50 см, що дозволяє безпечно обробити зарості. Повторну обробку проводять після відростання рослин. Рекомендується використовувати гербіциди суцільної дії згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні», які можна придбати в спеціалізованих магазинах або у офіційних дистриб’юторів засобів захисту рослин. У зв’язку з тим, що борщівник викликає опіки шкіри, усі роботи з його знищення необхідно проводити в захисному одязі та з використанням засобів індивідуального захисту. Фахівці, які проводять обприскування, повинні пройти навчання з питань безпечного поводження з пестицидами в Головному управлінні Держпродспоживслужби в Закарпатській області та мати відповідне посвідчення.

При застосуванні гербіцидів необхідно дотримуватись вимог Державних санітарних правил «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві» ДCанПіН 8.8.1.2.001-98, затверджених наказом МОЗ України від 03.08.1998р. №1.

На берегах річок застосування засобів захисту рослин необхідно здійснювати з урахуванням вимог Водного кодексу України.

З метою зменшення негативного впливу на навколишнє природне середовище і здоров’я населення, розпорядженням голови обласної державної адміністрації – обласної військової адміністрації від 05 серпня 2024 року № 774 затверджено план заходів щодо боротьби з борщівником Сосновського та амброзією полинолистої на території Закарпатської області протягом 2024-2027 років.

Ефективна боротьба з борщівником Сосновського можлива лише за умови спільних зусиль землевласників та землекористувачів, які проводять відповідні заходи на своїх ділянках. Правильне застосування методів боротьби з борщівником – запорука скорочення осередків його поширення та недопущення подальшого розповсюдження.