Небезпечні шкідники: комплексний захист від сарани

В умовах зміни клімату та глобальних викликів, сільське господарство України стикається з новими загрозами, зокрема, з поширенням небезпечних шкідників. Особливу тривогу викликає саранові, зокрема перелітна сарана (Locusta migratoria) та італійський прус (Calliptamus italicus), які були зафіксовані на території Молдови, поблизу Одеської області. Це вимагає негайного впровадження особливого режиму захисту рослин на прилеглих територіях України, включаючи Кушугумську та Борозенську громади.

Саранові – це справжня біда для сільського господарства. Ці комахи, особливо стадні види, відомі своєю агресивністю та здатністю до масового розмноження, що призводить до колосальних збитків. Сарана непередбачувана, як стихійне лихо. Тому для запобігання несподіваним атакам критично важливим є постійний моніторинг місць резервації шкідників та негайне реагування у разі виникнення загрози.

Сарана є поліфагом, тобто пошкоджує всі зелені рослини. Вона надає перевагу злаковим культурам: кукурудзі, просу, сорго, пшениці. Також страждають цукрові буряки, соняшник, овочі, очерет і пирій. Шкідники знищують усі наземні частини рослин, особливо листя, відгризають колоски зернових, поїдають соковиті плоди. Циклічність розвитку саранових залежить від погодних умов та сонячної активності.

В Україні поширено близько 20 видів саранових. Найбільш небезпечними є італійський прус, перелітна та марокканська сарана. Всі саранові мають одну генерацію на рік. Вони поділяються на стадні (італійський прус, перелітна і марокканська сарана) та нестадні (кобилки, коники). Саранові здатні утворювати величезні зграї, які пересуваються пішки (личинки) або летять (імаго), знищуючи все на своєму шляху. За добу зграї можуть долати десятки кілометрів, а імаго з крилами – до 300 км.

Незважаючи на відсутність прямого поширення в Хмельницькій області, необхідні профілактичні заходи. В умовах посухи ризик збільшення чисельності та шкідливості сарани зростає. Згідно з Законом України «Про захист рослин», підприємства всіх форм власності зобов’язані проводити систематичні обстеження угідь та інформувати відповідні органи про виявлення шкідників. Особливу увагу слід приділяти неорним землям, багаторічним травам та пасовищам поблизу посівів.

У разі виявлення особливо небезпечних шкідників, необхідно негайно повідомляти державних фітосанітарних інспекторів або Головне управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області за телефоном (0382) 65-07-34. Керівники територіальних громад мають повноваження контролювати заходи із захисту рослин та створювати комісії для боротьби зі шкідниками, запроваджуючи особливий режим захисту рослин.

Система захисту від саранових включає профілактичні обстеження місць резервації, які найкраще проводити зранку або ввечері. Хімічні обробки здійснюються при чисельності личинок 2-5 екз/кв.м (стадні) або 10-15 екз/кв.м (нестадні). Основні заходи боротьби мають проводитися під час розвитку личинок до окрилення. Обробка рухомої куліги здійснюється на відстані 200-250 м попереду її фронту.

При проведенні захисних обробок необхідно суворо дотримуватись регламентів застосування засобів захисту рослин, технік безпеки, зберігати корисну ентомофауну та бджіл. Безумовним є дотримання санітарних норм щодо пестицидів. Після обробок забороняється випас худоби на оброблених територіях. Бджолярам слід завчасно вжити заходів для запобігання отруєнню бджіл.

Мешканцям, у яких сарана з’явилася на присадибних ділянках, рекомендується використовувати побутові обприскувачі з дозволеними для населення засобами захисту рослин.