Ємільчинська ОТГ
Ящур в Європі 2025: Загроза для України та заходи безпеки
Спалахи ящуру в Європі 2025: Загроза для України та заходи безпеки
На початку 2025 року Європу сколихнули новини про спалахи ящуру, що стали першими за останні 50 років. Захворювання, яке вражає велику рогату худобу, свиней, овець, кіз та інших парнокопитних, зафіксовано у Німеччині, Угорщині та Словаччині. Ці випадки викликають серйозне занепокоєння та спонукають до посилення контролю на кордонах та ветеринарних заходів.
Перший спалах було зафіксовано в Німеччині біля Берліна, де захворіли буйволи. Згодом, на початку березня, вірус виявили на тваринницькій фермі в Угорщині, де було інфіковано 1064 тварини. Через два тижні, ящур було зареєстровано в сусідній Словаччині (12 інфікованих тварин). Ці події стали тривожним сигналом для європейських країн, змушуючи їх вживати екстрених заходів.
Європейські країни, прагнучи уникнути подальшого поширення вірусу, запроваджують жорсткіший контроль на кордонах. Ветеринарні служби посилюють моніторинг та заходи біозахисту на фермах, щоб не допустити повторних випадків.
Зважаючи на ризики, пов’язані із занесенням та поширенням ящуру, надзвичайно важливо, щоб Україна вжила необхідних заходів безпеки. Власники тварин та керівники господарств повинні бути особливо уважними та відповідальними.
Ящур – це гостре інфекційне вірусне захворювання, яке має високу контагіозність. Це означає, що вірус дуже швидко передається, викликаючи масові спалахи (епізоотії) в тваринницьких господарствах, що призводить до значних економічних збитків. Крім того, ящур небезпечний для людей. Людина може заразитися при вживанні необробленого молока та молочних продуктів, а також при контакті з хворими тваринами.
Симптоми у тварин включають слинотечу, виразки на слизовій оболонці рота, ерозії на слизовій оболонці ротової порожнини та язика, підвищення температури, кульгавість, зниження апетиту та навіть загибель новонародженого молодняка.
Джерелом інфекції є хворі на ящур тварини та тварини в інкубаційному періоді. Вірус передається через дихання, слину, носовий слиз, лімфу, молоко, сечу та кал. Зараження відбувається при прямому контакті здорових тварин з хворими. Інкубаційний період становить 7–14 днів у великої рогатої худоби та до 21 дня у дрібних парнокопитних.
Щоб запобігти захворюванню, необхідно утримуватися від закупівлі та ввезення живих тварин і продукції від них без дозволу Держпродспоживслужби. Слід забезпечити суворий контроль за доступом сторонніх осіб на територію ферми. Мисливцям рекомендовано повідомляти ветеринарну службу про знайдені трупи диких парнокопитних.
При виявленні ознак захворювання, незвичній поведінці тварин або у випадку масової загибелі тварин, необхідно негайно звернутися до дільничного лікаря ветеринарної медицини або територіального органу Держпродспоживслужби.


