Українські військові продовжують успішні операції в глибокому тилу ворога, завдаючи філігранних ударів по нафтопереробних заводах Росії. Цього тижня було атаковано п’ять ключових НПЗ, що викликало бурхливу реакцію у Кремлі. Президент України зазначив, що нові “глибокі” удари будуть продовжені.

Детальніше – в матеріалі “ТСН.Тиждень”.

Серпень став найкритичнішим місяцем для російської нафтопереробки за увесь час повномасштабного вторгнення. Українські сили вперше так системно та безперервно виводили з ладу НПЗ у Росії. Протягом місяця були уражені Краснодарський, Сизранський, Афіпський, Куйбишевський та Ільський НПЗ, а також стратегічні об’єкти 19 серпня – Волгоградський. Крім того, українські БПЛА неодноразово атакували Саратовський, Рязанський та Новокуйбишевський заводи, що свідчить про високу ефективність українських ударів по нафтовій інфраструктурі Росії.

За оцінками експертів, на сьогоднішній день до 30% потужностей нафтової промисловості Росії виведено з ладу. Це суттєво впливає на логістику, торгівлю та ціни на пальне, провокуючи інфляційний тиск на російську економіку.

Парадоксально, але країна з величезними нафтовими ресурсами відчуває дефіцит пального. У Криму запроваджено видачу бензину по талонах, а російська влада змушена продовжувати заборону на експорт пального до жовтня, щоб стримати ціни. Це є прямим наслідком дій українських сил.

Українські експерти відзначають, що головна мета атак — зупинити нафтові потоки, які фінансують війну Росії. Удар наноситься не лише по переробці, а й по перекачуванню палива, що дає змогу максимально вплинути на економічні ресурси ворога. Ці системні удари по нафтовій інфраструктурі Росії є ключовим елементом стримування агресії.

Так, у п’ятницю ЗСУ уразили стратегічну нафтоперекачувальну станцію на Брянщині в районі населеного пункту Найтоповичі, яка перекачує близько 10 млн тонн дизельного палива на рік. Крім того, цього тижня українські сили атакували нафтопровід Рязань–Москва та ключові об’єкти нафтопроводу “Дружба”, зокрема вузол у місті Унеча. Ці дії є свідченням високої ефективності українських дронів.

Знищення станції Унеча значно обмежує постачання палива не лише в Росію, а й у Білорусь та Європу. Удар по “Дружбі” залишив деякі країни, що раніше користувалися дешевою нафтою з Росії, без ресурсів, примушуючи їх шукати альтернативні постачання. Це демонструє стратегічний вплив українських ударів по нафтовій інфраструктурі Росії.

Українські удари по нафтовій інфраструктурі Росії: наслідки для економіки ворога

Після ударів по вузлу в Унечі постачання нафти до порту Усть-Луга на Балтійському морі зупинилося. Сам порт також зазнав атаки українських сил, що призвело до масштабних пожеж і руйнувань. Експерти відзначають, що інвестиції у дрон вартістю близько 50 тисяч доларів дозволяють завдати збитків на мільйони, враховуючи не лише зруйноване майно, а й невироблену продукцію. Це робить удари по нафтовій інфраструктурі Росії надзвичайно вигідними.

На тлі цих ударів Росія відчула вплив і міжнародних санкцій: 18-й пакет обмежень ЄС значно скоротив ціни на російську нафту, що поглибило бюджетну кризу. Ці санкції, разом з українськими діями, мають виснажливий ефект на російську економіку.

Кризовий стан поширюється і на вугільну промисловість: головний регіон Кузбас закриває шахту за шахтою, що є безпрецедентним навіть для 90-х років. Авіаційна галузь опинилася на межі колапсу: постійні закриття аеропортів та складнощі з ремонтом літаків через санкції роблять польоти збитковими та непередбачуваними. Це свідчить про загальний економічний спад у Росії.

Проблеми торкнулися й автомобільної промисловості: продажі КамАЗу впали на 60%, прибуток за 2024 рік зменшився у 28 разів, а підприємство перейшло на чотириденний робочий тиждень. Інші заводи, зокрема Горківський автомобільний та Лікінський автобусний, також змушені скорочувати зарплати на 20%. Це є прямим наслідком війни та санкцій, а також ударів по нафтовій інфраструктурі Росії.

Навіть військові підприємства відчувають труднощі з виплатами: росіян, які відмовляються працювати безкоштовно, замінюють робітниками з КНДР. Уряд Північної Кореї отримує оплату за їхню працю, а самі працівники отримують лише мінімальний набір продуктів та грошей. Ця ситуація показує глибоку економічну кризу в РФ.

Ситуація у Газпромі також критична: рівень видобутку газу наразі найнижчий з 1985 року, що погіршує фінансові можливості Кремля для ведення війни. Через це Росія вимушена шукати допомогу у Китаю, КНДР та домовлятися з Індією на саміті ШОС. Це підкреслює неефективність російської економічної політики.

Аналітики відзначають, що міжнародні партнери Росії починають додатково тиснути на неї, вимагаючи знижки та дисконти. Водночас удари українських сил по нафтовій інфраструктурі суттєво обмежують ресурси Кремля для ведення війни, підкреслюючи стратегічний вплив ЗСУ на економіку ворога. Успішні удари по НПЗ є ключовим фактором у боротьбі з російською агресією.

Також нагадаємо, українські дрони успішно атакували підземний склад вибухових речовин підприємства “Алексінський хімічний комбінат”.