Це рішення виникло на тлі розповсюдження відомостей, які свідчили, що попередні удари по ядерних обʼєктах Ірану, можливо, не призвели до повного знищення його ядерної програми. Журналісти, посилаючись на попередні розвідувальні оцінки, оприлюднили дані, що суперечили офіційним заявам керівництва про результати цих військових операцій.

Джерела, знайомі з ситуацією, стверджують, що провідні американські чиновники та особисто президент висловили глибоке обурення через витік інформації. Один із представників Білого дому навіть заявив, що стосовно осіб, які розголошують конфіденційні дані, “оголошується війна”. Федеральне бюро розслідувань (ФБР) вже розпочало розслідування цього інциденту, а розвідувальне співтовариство США активно працює над посиленням своїх внутрішніх процесів, щоб уникнути подальших витоків аналітичних даних, особливо тих, що мають “низький рівень довіри”, до публічного простору. Це прагнення до контролю за потоком секретних даних є ключовим у питанні національної безпеки та збереження конфіденційності оперативних розробок.

Деталі звітів розвідки та їх значення

Інсайдерські джерела підтверджують, що не можуть розголошувати всі деталі оцінки Розвідувального управління Пентагону (DIA), яка стала предметом суперечок. Проте вони наголошують, що цей звіт був складений протягом 24 годин після вибухів, ґрунтуючись виключно на аналізі супутникових знімків. Важливо зазначити, що він не включав свідчень очевидців безпосередньо з місць руйнувань на території Ірану. Це підкреслює попередній характер отриманих даних.

Представники розвідувального співтовариства зауважили, що це був лише один із ранніх “знімків” інформації, отриманої від одного з 18 агентств, що входять до розвідувальної мережі. Самі автори доповіді, як повідомляється, визнали “низьку достовірність” цієї оцінки. Вона призначалася як інструмент для ухвалення подальших рішень щодо можливого повторного бомбардування об’єктів, а не як остаточний вердикт про стан ядерної програми Ірану. Таким чином, витік цих секретних даних спричинив значний резонанс та став причиною для обговорення можливого обмеження доступу до розвідданих для членів Конгресу.

Попередні дії та заяви щодо ядерної програми Ірану

Нагадаємо, що в ніч на 22 червня авіація Сполучених Штатів Америки здійснила удари по трьох ядерних обʼєктах Ірану. Тодішній президент США заявляв, що під атакою були обʼєкти в Натанзі, Фордо та Ісфахані, і всі вони, за його словами, були знищені. Ці заяви були підкріплені словами віцепрезидента, який стверджував, що Іран більше не зможе володіти ядерною зброєю. Ці події та їхнє висвітлення у ЗМІ стали відправною точкою для поточної ситуації з витоками та дискусіями про обмін секретною інформацією. Питання про те, чи були ці удари достатньо ефективними для повного стримування ядерної програми Ірану, залишається відкритим і продовжує викликати дебати на високому рівні.

Удари по іранських об’єктах навіть порівнювалися з бомбардуваннями Хіросіми та Нагасакі, з наголосом на тому, що ця операція відкинула іранську ядерну програму на десятиліття назад. “Цей удар закінчив війну. Я не хочу проводити паралелі з Хіросімою, я не хочу порівнювати з Нагасакі, але це, по суті, щось подібне”, – заявляв тоді американський лідер. Це свідчить про серйозність та стратегічне значення операції, а також про чутливість всієї інформації, пов’язаної з нею, що пояснює реакцію на витоки та прагнення до обмеження доступу до розвідданих.