Ужгород оплакує свого героя: навіки попрощалися з 54-річним Борисом Тараненком, мужнім захисником України.

Борис Валерійович Тараненко, уродженець Ужгорода, народився 31 серпня 1971 року. Свій освітній шлях він розпочав у місцевій школі №3, а згодом здобув професійний досвід, працюючи в ЖРЕР №3. Його життя, віддане служінню, обірвалося трагічно під час виконання бойового завдання.

Як рядовий, номер обслуги 1-го кулеметного взводу роти вогневої підтримки штурмового батальйону військової частини А4862, Борис Тараненко проявив неабияку мужність та відданість. Захищаючи рідну землю від російського агресора, він загинув 16 лютого 2026 року поблизу населеного пункту Шевченко, що на Донеччині. Його подвиг став частиною великої історії боротьби за незалежність України.

Траурна церемонія прощання з воїном відбулася на центральній площі Ужгорода, Народній. Пошану віддати загиблому захиснику прийшли міський голова Богдан Андріїв, представники військових підрозділів, численні рідні, колеги та небайдужі містяни. Усі вони зібралися, щоб вшанувати пам’ять героя, чиє життя було принесене в жертву заради мирного майбутнього.

Під час урочистостей було зачитано пам’ятний лист від Головнокомандувача Збройних Сил України, генерала Олександра Сирського. Цей документ став виразом глибокої вдячності за самовіддану службу Бориса Тараненка в лавах ЗСУ, підкреслюючи його неоціненний внесок у захист держави.

Вічний спочинок Борис Тараненко знайшов на почесному Пагорбі Слави, де його ім’я навічно буде вкарбоване в історію міста як ім’я справжнього героя. Його брат залишився єдиним близьким родичем, якому тепер доведеться нести тягар втрати.

Пам’ять про Бориса Тараненка, захисника України, назавжди житиме в серцях ужгородців та всіх, хто цінує мир і свободу. Його жертовність є нагадуванням про високу ціну, яку платять наші воїни за нашу безпеку. Вічна пам’ять герою!