Ужгород сьогодні, 20 липня, з глибоким сумом попрощався зі своїм вірним сином, старшим сержантом Олександром Дюриком, який віддав своє життя, захищаючи рідну землю від ворога. Олександр Михайлович Дюрик, народжений 3 грудня 1976 року в прекрасному місті Ужгород, залишив глибокий слід у серцях тих, хто його знав. Його шлях розпочався в Горянській школі №18, де він здобував знання та формував свій характер.

У 1994 році, відразу після завершення навчання, його покликав обов’язок перед Батьківщиною, і він був призваний на строкову військову службу. Після повернення, Олександр вирішив продовжити свою освіту та вступив до Свалявського технікуму, який успішно закінчив, здобувши нові знання та навички.

У житті Олександра завжди було місце для любові до природи. Він знайшов своє покликання як ландшафтний дизайнер, створюючи красу навколо себе. Однак, коли на нашу країну напав жорстокий ворог, Олександр не міг залишатися осторонь. 4 липня 2022 року він мужньо став на захист України від російських загарбників.

Він служив командиром 2-го штурмового відділення 2-ї штурмової роти військової частини А4640. Його служба була сповнена відваги та самовідданості. На жаль, 4 липня 2023 року, в одному з боїв, Олександр отримав важке поранення. Перенісши дві складні операції, його життя обірвалося 13 липня, залишивши порожнечу в серцях його близьких.

У захисника залишилися мати, брат та цивільна дружина, які глибоко сумують за втратою. Сьогодні, в останній шані, на набережній Незалежності зібралися рідні, міський голова Богдан Андріїв, представники військових та небайдужі містяни, щоб востаннє попрощатися з Олександром.

Священнослужителі відслужили заупокійну літургію, а потім жалобна хода вирушила до Пагорба Слави, де Героя було поховано з усіма військовими почестями, гідними його подвигу. Світла пам’ять та вічна шана полеглому герою Олександру Дюрику, який віддав найцінніше заради миру та свободи України. Ми пам’ятатимемо його подвиг.