Україна встановила 28 липня як День вшанування пам’яті Захисників і Захисниць України, які загинули в полоні. Верховна Рада України ухвалила постанову №10188, що має на меті увічнити пам’ять тих, хто ціною власного життя боронив суверенітет країни, включаючи учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, страчених або закатованих у неволі. Ця ініціатива покликана нагадати про трагічні наслідки повномасштабної російської агресії та висловити скорботу за неймовірними жертвами, яких зазнає український народ.

Вибір дати 28 липня пов’язаний з жахливими подіями ночі з 28 на 29 липня 2022 року, коли російські війська здійснили прицільний обстріл Волноваської колонії поблизу Оленівки. У цій колонії утримувалися українські оборонці «Азовсталі». Обстріл став одним із найкривавіших терактів проти військовополонених, внаслідок якого загинули щонайменше 53 українських захисники, а понад 130 отримали поранення. Це грубе порушення міжнародного гуманітарного права, яке вимагає гуманного ставлення до військовополонених та гарантування їхньої безпеки.

Встановлення цього пам’ятного дня є не лише даниною пам’яті, а й чітким сигналом міжнародній спільноті про триваючі звірства Росії та необхідність притягнення винних до відповідальності. Україна ніколи не забуде своїх героїв.

Особливим символом цього дня стане «Прапор Надії» – чорно-білий стяг, який майорітиме поруч із Державним Прапором України. Цей символ, що став результатом соціального проєкту та підтриманий петицією Героя України Сергія Волинського (Волини), зібравши понад 25 000 голосів, має нагадувати про українських військовополонених та цивільних, які досі перебувають у ворожому полоні.

Символізм «Прапора Надії» у чорному кольорі відображає відсутність свободи, страждання та темряву полону. Білий колір уособлює чисту надію на визволення та незламність духу. Прапор, менший за державний, буде залишатися на місці до повернення останнього українського військовополоненого, роблячи кожен день днем пам’яті.

Мета проєкту «Прапор Надії» — стати постійним символом незламної волі та надії, мотивуючи українське суспільство до щоденних дій на підтримку полонених. Проєкт має на меті привернути увагу національних та міжнародних організацій до проблеми та об’єднати українців навколо спільної мети – звільнення всіх військовополонених.

Унікальність «Прапора Надії» полягає в його ідеологічній складовій, що поєднує символізм та практичні дії, інтегруючи зусилля як на державному, так і на індивідуальному рівні. Чорно-біла гама є міжнародно визнаним стандартом для позначення втрат і пам’яті про зниклих, що дозволяє Україні донести свою боротьбу до світу без додаткових пояснень.

Завершенням проєкту стане урочисте зняття чорно-білого прапора по всій країні в день повернення останнього військовополоненого, що знаменуватиме перемогу та стане національним святом.

Вічна пам’ять усім українським військовослужбовцям, учасникам добровольчих формувань та цивільним особам, які загинули у полоні в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, та стали жертвами жорстокого насильства під час російської збройної агресії та окупації.