Війна, Глобальні, Світові новини, Суспільство
Витрати на оборону: Україна у топ-8, Росія – третя
ЗСУ / © ТСН.ua
За останні п’ять років Україна суттєво збільшила витрати на оборону, посівши 8 місце у світі за цим показником. Це значне зростання, що свідчить про пріоритетність безпеки для країни. Однак, варто зазначити, що Росія витрачає на підтримку своєї агресії значно більше коштів, що ставить її на третю сходинку світового рейтингу оборонних витрат.
Цю інформацію оприлюднили аналітики проєкту UA War Infographics, посилаючись на дані Стокгольмського інституту дослідження проблем миру. Згідно з їхніми звітами, у 2024 році оборонні видатки України сягнули 64,7 мільярда доларів. Це демонструє вражаюче зростання на 838% порівняно з 2020 роком.
У 2020 році Україна спрямовувала на оборону близько 6,8 мільярда доларів, що майже вдесятеро менше. Різке збільшення витрат розпочалося у 2022 році, після повномасштабного вторгнення Російської Федерації. У цей рік оборонні видатки склали вже 41,2 мільярда доларів.
На глобальній арені першість за витратами на оборону утримують Сполучені Штати Америки, які виділили понад 997 мільярдів доларів. У трійці лідерів також Китай, з показником понад 313 мільярдів доларів, та Росія, яка витратила 149 мільярдів доларів.
Порівняно з 2020 роком, зростання витрат першої трійки країн склало 24%, 10% та 126% відповідно. Це свідчить про загальну тенденцію до збільшення оборонних бюджетів у провідних світових державах.
Серед країн, що входять до першої десятки світового рейтингу, найменше збільшили свої оборонні видатки Японія (на 3%), Франція (на 10%) та Китай (на 10%). Ці показники контрастують із динамікою зростання витрат в інших країнах, зокрема України та Росії.
Варто згадати, що минулого року аналітики Global Firepower віднесли Збройні сили України на 20-ту позицію у списку найсильніших армій світу. Заступник командира Третьої окремої штурмової бригади, підполковник ЗСУ Максим Жорін, коментуючи це, назвав рейтинг «смішним», підкреслюючи, що реальна оцінка боєздатності може відрізнятися від формальних показників. Це свідчить про складність об’єктивного порівняння військових потенціалів.

