Україна є однією з перших країн Європи, яка у 1998 році встановила кримінальну відповідальність за торгівлю людьми (стаття 149 ККУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n942). Торгівля людьми – це форма сучасного рабства та порушення прав людини, яка не втрачає своєї актуальності й у XXI столітті для жодної країни світу.

На сьогодні для українців, в умовах воєнного стану, ризик потрапляння в ситуацію торгівлі людьми як всередині країни, так і за її межами став ще більшим. Багато громадян переїхали із зони бойових дій в інші регіони або за кордон та шукають нову роботу.

Якщо раніше поняття «торгівля людьми» охоплювало здебільшого сексуальне рабство, то сьогодні воно увібрало широкий спектр форм: від трудової експлуатації до нелегальної трансплантації органів.

Тому сьогодні кожному важливо знати, якщо щодо людини вчинялися наступні дії, – це ознаки торгівлі людьми:

– забрали паспорт або інші документи;
– позбавляли вільного пересування та спілкування з рідним;
– пообіцяли добре оплачувану роботу (за кордоном чи в Україні), а потім не заплатили обіцяних грошей;
– погрожували, били, ґвалтували, знущалися з людини або чинили психологічний тиск;
– за допомогою фізичного чи психологічного насильства примушували виконувати роботу, якою особа не хотіла займатися;
– примушували відпрацьовувати вигадані борги;
– працю людини використовували, не виплативши повністю або частково обіцяної заробітної плати;
– людина не мала можливості за власним бажанням кинути роботу;
– примушували працювати понаднормово, при цьому реальні умови роботи були значно гірші, ніж обіцяли;
– попри волю людини примушували жебракувати, здійснювати злочинну діяльність або використовували у збройному конфлікті та ін. схожі дії.
Обізнаний про способи торгівлі людьми – попереджений про небезпеку!